Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Костенка М.І., Карася О.В.

при секретарі: Хрущ В.Л.

за участю представників:

позивача: Довгань Т.А., Максимчук І.Т.

відповідача: Старицької Ю.Ю., Фірсової І.Є., Ракітіна О.В., Рєзнік В.В., Страшного А.І., Скороход І.В.

розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Земська страхова компанія"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28 квітня 2005р.

у справі № 4/179н

за позовом Закритого акціонерного товариства "Земська страхова компанія"

до Рубіжанської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У липні 2003р. позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Рубіжанської ОДПІ №0001542301/1 від 03.07.2003р..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ту обставину, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом всупереч нормам чинного законодавства України, а саме ч.2 ст. 19 Конституції України, п.29, п.30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", ч.2 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", ст. 69 Бюджетного кодексу України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05 серпня 2003р. позовні вимоги ЗАТ "Земська страхова компанія" було задоволено в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2003р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09 березня 2004р., було скасовано рішення першої судової інстанції та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач повинен сплачувати податок на прибуток у відповідності із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , а твердження суду першої інстанції про те, що у контролюючого органу були відсутні підстави для донарахування податку на прибуток і застосування фінансових санкцій з цього податку до підприємства з підстав прийняття Кремінською міською радою рішення про надання пільги – є помилковими.

Ухвалою Верховного суду України від 13 травня 2004р. у порушенні касаційного провадження у справі було відмовлено.

В подальшому, 24 травня 2004р. позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2003р. у справі №4/179н.

Обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомими стороні на час прийняття судового рішення, позивач вказує прийняття судових рішень у справі №2-1926 (рішення Кремінського районного суду Луганської області від 29.08.2003р.,ухвала апеляційного суду Луганської області від 19.11.2003р. ухвала Верховного Суду України від 24.03.2004р.), які набрали законної сили, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, організацій та підлягають виконанню на всій території України, згідно яких, приймаючи рішення про встановлення та надання пільги по сплаті податку на прибуток для ЗАТ "Земська страхова компанія", Кремінська міська рада діяла в межах своїх повноважень.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2004р. вищевказану заяву позивача від 24.05.2004р. залишено без задоволення, а судове рішення від 22.10.2003р. у справі №4/179н. - без змін з тих підстав, що обставини, на які, як на нововиявлені, посилається сторона не є такими, оскільки під час розгляду господарської справи №4/179н не існувало набувших законної сили судових рішень, якими б встановлювалось законність рішення Кремінської ради щодо надання податкових пільг позивачу.

Постановою Вищого господарського суду від 15 березня 2005р. ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2004р. було скасовано, а справу направлено до суду другої інстанції для розгляду по суті.

Судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції не було надано оцінки підставам, з яких пред’явлена вимога про перегляд постанови у даній справи за нововиявленими обставинами, тобто не було встановлено наявність чи відсутність даних обставин та відсутні мотивування, чому судом апеляційної інстанції зроблено висновок про необґрунтованість вимог позивача.

При повторному розгляді заяви ЗАТ "Земська страхова компанія" від 24.05.2004р. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2003р., суд апеляційної інстанції своєю ухвалою від 28 квітня 2005р. залишив без змін судове рішення від 22.10.2003р. з тих підстав, що виникнення обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами XIII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.04.2005р., вказуючи на не застосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню в даному випадку, позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій поставлено питання про:

- скасування ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 28.04.2005р.;

- прийняття нового рішення, про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2003р. та залишення без змін рішення господарського суду Луганської області від 05.08.2003р..

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням Кремінської райдержадміністрації №467 від 15.04.2002р. було зареєстровано ЗАТ "Земська страхова компанія" що включено до ЄДРПОУ 14.11.2002р. із зазначенням форми власності – комунальна власність. Контролюючим органом було проведено планову документальну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 17.04.2002р. по 31.12.2002р., про що складено акт №101 від 04.06.2003р..

Висновками зазначеного акту перевірки, вказано на допущені позивачем порушення ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", а саме, перевіркою було встановлено, що підприємством заявлено пільгу з податку на прибуток від страхової діяльності та з податку на прибуток з інших видів діяльності за ІІІ – ІV кв. 2002р. на підставі рішення Кремінської міської ради б/н від 07.03.2002р. "Про створення на території міста страхової компанії комунальної власності міської ради".

За наслідками проведеної перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №154-2301/0 від 06.06.2003р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 6185397,00грн., в т.ч. 3574078,00грн. основного платежу та 2611319,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами процедури апеляційного узгодження, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001542301/1 від 03.07.2003р., яким ЗАТ "Земська страхова компанія" визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 4398358,00грн., в т.ч. 3574078,00грн. основного платежу та 824280,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, Кремінською міською радою було прийнято рішення б/н від 07.03.2003р., яким вирішено створити на території міста Кремінна страхову компанію комунальної власності міської ради, а п.3 вказаного рішення визначено, що для створення умов більш ефективної діяльності страхової компанії комунальної власності міської ради необхідно надати пільгу по оплаті податку на прибуток в частині зменшення ставки оподаткування і встановлення її в розмірі 0,3%.

Постановляючи судове рішення від 22.10.2003р. судова колегія Донецького апеляційного господарського суду виходила з того, що відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" - податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків і зборів, який встановлюється Верховною Радою та справляється на всій території України, а відповідно до ст. 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо цього податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Звертаючись із заявою про перегляд цього рішення (постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2003р.) за нововиявленими обставинами позивач обґрунтовує її тим, що рішення Кремінського районного суду Луганської області від 29.08.2003р. є такою нововиявленою обставиною, т.я. цим рішенням визнано правомірність рішення Кремінської міської ради від 07.03.2003р. щодо надання податкових пільг позивачу.

Проте, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 29.08.2003р. не встановлено жодних фактичних обставин, які не були досліджені Донецьким апеляційним господарським судом при ухваленні постанови від 22.10.2003р., а судом загальної юрисдикції лише зроблено юридичний аналіз рішення Кремінської міської ради від 07.03.2003р. та положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та інших нормативних актів.

Отже, рішення Кремінського районного суду Луганської області від 29.08.2003р. та рішення прийняті апеляційною та касаційною інстанціями у цій справі №2-1926 не містять жодних фактичних даних, які б могли бути розцінені як нововиявлені обставини в розумінні ст. 112 ГПК України.

Крім того, переглядаючи судове рішення від 22.10.2003р. судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення Кремінського районного суду Луганської області від 29.08.2003р. у справі №2-1926-2003р., яке набуло чинності після прийняття постанови апеляційного господарського суду не може визнаватись нововиявленою обставиною в розумінні вимог ст. 112 ГПК України.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові, ці положення кореспондуються з ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, підстав для задоволення касаційної скарги позивача немає, тому вона підлягає відхиленню, а оспорюване рішення – залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Земська страхова компанія" – залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28 квітня 2005р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.