Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Костенка М.І., Карася О.В.

при секретарі: Хрущ В.Л.

за участю представників:

позивача: Довгань Т.А., Максимчук І.Т.

відповідача: Старицької Ю.Ю., Фірсової І.Є., Ракітіна О.В., Рєзнік В.В., Страшного А.І., Скороход І.В.

розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Земська страхова компанія"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12 травня 2005р.

у справі № 4/179н

за позовом Закритого акціонерного товариства "Земська страхова компанія"

до Рубіжанської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У липні 2003р. позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Рубіжанської ОДПІ №0001542301/1 від 03.07.2003р..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ту обставину, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом всупереч нормам чинного законодавства України, а саме ч.2 ст. 19 Конституції України, п.29, п.30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", ч.2 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", ст. 69 Бюджетного кодексу України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05 серпня 2003р. позовні вимоги ЗАТ "Земська страхова компанія" було задоволено в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2003р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09 березня 2004р., було скасовано рішення першої судової інстанції та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач повинен сплачувати податок на прибуток у відповідності із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , а твердження суду першої інстанції про те, що у контролюючого органу були відсутні підстави для донарахування податку на прибуток і застосування фінансових санкцій з цього податку до підприємства з підстав прийняття Кремінською міською радою рішення про надання пільги – є помилковими.

Ухвалою Верховного суду України від 13 травня 2004р. у порушенні касаційного провадження у справі було відмовлено.

06 січня 2005р. позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2003р. у справі №4/179н.

Обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомими стороні на час прийняття судового рішення, позивач вказує наступне.

У грудні 2004р. позивачем отримано копії Статуту та свідоцтва про державну реєстрацію статуту територіальної громади, зареєстрованої Кремінським районним управлінням юстиції на підставі рішення №21/5 міської ради V сесії 24 скликання від 25.12.2002р.. Згідно положення вказаного Статуту, посадові особи міського самоврядування, в тому числі, здійснюють функції щодо встановлення для підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності міської громади, розмір частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Крім того, як на обставини, що не були відомі позивачу та мають істотне значення для справи і правильного її вирішення, позивач посилається на відповіді отримані ним від юридичного відділу Луганської ОДА, Донецького апеляційного господарського суду, головного фінансового управління Луганської ОДА, державних податкових адміністрацій в Донецькій та Луганській областях щодо механізму зарахування, порядку сплати та розміру державного мита як складової загальнодержавних податків в Україні.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12 травня 2004р. вищевказану заяву позивача від 06.01.2005р. залишено без задоволення, а судове рішення від 22.10.2003р. у справі №4/179н. - без змін з тих підстав, що зазначений Статут територіальної громади м.Кремінна, на який робить посилання позивач, не має істотного значення для справи і не впливає на оцінку вже досліджених Донецьким апеляційним судом доказів. Щодо посилання позивача на отримані відповіді від юридичного відділу та головного фінансового управління Луганської ОДА від 24.11.2004р. та від 16.12.2004р., лист ДПА в Донецькій області від 17.12.2004р., лист ДПА в Луганській області від 17.12.2004р. як на нововиявлені обставини не прийнято судовою колегією апеляційної інстанції, оскільки вказані документи не мають істотного значення для вирішення справи з огляду на вимоги ст. 112 ГПК України та були складені після прийняття оскаржуваної постанови Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2003р..

Не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2005р., вказуючи на не застосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню в даному випадку, позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій поставлено питання про:

- скасування ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2005р.;

- прийняття нового рішення, про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2003р. та залишення без змін рішення господарського суду Луганської області від 05.08.2003р..

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено планову документальну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 17.04.2002р. по 31.12.2002р., про що складено акт №101 від 04.06.2003р..

Висновками зазначеного акту перевірки, вказано на допущені позивачем порушення ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", а саме, перевіркою було встановлено, що підприємством заявлено пільгу з податку на прибуток від страхової діяльності та з податку на прибуток з інших видів діяльності за ІІІ – ІV кв. 2002р. на підставі рішення Кремінської міської ради б/н від 07.03.2002р. "Про створення на території міста страхової компанії комунальної власності міської ради".

За наслідками проведеної перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №154-2301/0 від 06.06.2003р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 6185397,00грн., в т.ч. 3574078,00грн. основного платежу та 2611319,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами процедури апеляційного узгодження, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001542301/1 від 03.07.2003р., яким ЗАТ "Земська страхова компанія" визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 4398358,00грн., в т.ч. 3574078,00грн. основного платежу та 824280,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Кремінської райдержадміністрації №467 від 15.04.2002р. було зареєстровано ЗАТ "Земська страхова компанія" що включено до ЄДРПОУ 14.11.2002р. із зазначенням форми власності – комунальна власність.

Кремінською міською радою було прийнято рішення б/н від 07.03.2003р., яким вирішено створити на території міста Кремінна страхову компанію комунальної власності міської ради, а п.3 вказаного рішення визначено, що для створення умов більш ефективної діяльності страхової компанії комунальної власності міської ради необхідно надати пільгу по оплаті податку на прибуток в частині зменшення ставки оподаткування і встановлення її в розмірі 0,3%.

Справу було розглянуто в порядку, передбаченому Господарським процесуальним Кодексом України (1798-12) до прийняття Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Постановляючи судове рішення від 22.10.2003р. судова колегія Донецького апеляційного господарського суду виходила з того, що відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" - податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків і зборів, який встановлюється Верховною Радою та справляється на всій території України, а відповідно до ст. 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо цього податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Таким чином, переглядаючи судове рішення від 22.10.2003р. судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що Статут територіальної громади м.Кремінна, на який робить посилання позивач, а також відповіді отримані позивачем від юридичного відділу та Головного фінансового управління Луганської обласної державної адміністрації, Державної податкової адміністрації в Донецькій області, Державної податкової адміністрації в Луганській області - не мають істотного значення для справи, не породжують правових наслідків та не можуть вплинути на оцінку вже досліджених судом доказів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави на які посилається позивач як на такі, що мають значення для справи в сукупності з іншими доказами по справі не можуть бути нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України за правилами яко го було розглянуто дану справу.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Земська страхова компанія" – залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12 травня 2005р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.