Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана I.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за касаційними скаргами виконавчого комітету Луцької міської ради та третьої особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" на рішення апеляційного суду Волинської області від 24 червня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання розпорядження виконавчого комітету недійсним, -

встановила:

В січні 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із зазначеним позовом в якому вказували, що розпорядженням виконкому Луцької міської ради №48-рв від 12.02.2003 р. було зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім".

Вважали дане розпорядження незаконним у зв'язку з порушенням при утворенні вказаного Об'єднання положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) та Закону України "Про власність" (697-12) і просили суд визнати його недійсним із зазначених підстав.

Рішенням Луцького міського суду від 12 березня 2004 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено за безпідставністю.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 24 червня 2004 року апеляційну скаргу задоволено частково та скасовано рішення суду першої інстанції. Постановлено нове рішення, яким позов задоволено і визнано розпорядження виконкому недійсним.

Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду від 24.06.04, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" та виконком Луцької міської ради звернулися до Верховного Суду України з касаційними скаргами в порядку визначеному ЦПК України 1963 (1501-06) року, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального правли, просили вказане рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Листом Верховного Суду України від 03.10.2005 р. на підставі п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) зазначену касаційну скаргу зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку касаційного провадження.

Заслухавши доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з положень Закону України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 року №887-XII (887-12) , чинного на момент розгляду справи, пунктом 2 статті 34 якого було визначено, що підприємство ліквідується у випадку, зокрема, визнання рішенням суду недійсними установчих документів і рішення про створення підприємства.

Оскільки на момент винесення рішення по даній справі позивачі не зверталися до суду з позовом про визнання установчих документів недійсними, а інших доказів, які б свідчили про незаконність оскаржуваного розпорядження, позивачі не надали, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Проте, з такими висновками обгрунтовано не погодився апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції з постановленням нового - про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України (2747-15) , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 р. №2866-III (2866-14) , об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень.

Для створення об'єднання скликаються установчі збори.

У голосуванні беруть участь власники (їх уповноважені особи), які присутні на установчих зборах.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх осіб, які мають право голосу.

Установчі збори правомочні, якщо на них присутні більше п'ятдесяти відсотків власників.

У разі відсутності кворуму ініціатор призначає нову дату, місце і час проведення установчих зборів. Новопризначені установчі збори можуть бути скликані не раніш як через 14 діб з дня зборів, що не відбулися.

Як встановлено судами і це вбачається з матеріалів справи, при проведенні установчих зборів було порушено вимоги зазначеної статті, оскільки участь у них брало тільки шість власників квартир із наявних на той час двадцяти п'яти.

Тобто не було наявного кворуму для визнання зборів правомочними.

Оскільки збори були неправомочними, колегія суддів апеляційного суду дійшла вірного висновку про відсутність повноважень у виконавчого комітету на проведення реєстрації Об'єднання, на підставі чого визнала спірне розпорядження недійсним.

З урахуванням викладених фактів, судом апеляційної інстанції було зроблено обгрунтований висновок про помилковість висновків суду першої інстанції, який не застосував спеціальну правову норму, що регулює спірні правовідносини, та підставно задоволено позовні вимоги заявників.

Доводи касаційних скарг зазначені висновки суду не спростовують та зводяться до незгоди з ними.

При вирішенні справи судом правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін за відсутності порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційні скарги виконавчого комітету Луцької міської ради та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" - залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Волинської області від 24 червня 2004 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України (2747-15) .