У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого Степашка О.I..
суддів: Конюшка К.В.,
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
Нечитайла О.М.
при секретарі Міненку О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малинівському
районі м. Одеси на рішення господарського суду Одеської області
від 25 серпня 2005 року та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 17 листопада 2005 року в справі №
13-3/49-04-1819 за позовом дочірнього підприємства "Дело" до
державної податкової інспекції в Малинівському районі м. Одеси про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а :
В березні 2004 року дочірнім підприємством "Дело" заявлений
позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
державної податкової інспекції у Малинівському районі м. Одеси від
18.02.2004 та від 29.03.2004, якими донараховано 33 400 грн.
податку на прибуток та 16 700 грн. штрафних санкцій за несплату
донарахованої суми цього податку; від 18.02.2004 та від 29.03.2004
про донарахування податку на додану вартість в сумі 4 373 грн. та
2186,5 грн. штрафних санкцій з цього податку; від 18.02.2004 та
від 29.03.2004, якими зменшена сума до відшкодування податку на
додану вартість в картці платника податку на 5 481 грн.; від
18.02.2004 та від 29.03.2004 про донарахування пені за порушення
термінів розрахунків в іноземній валюті в сумі 845 939,77 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані неправомірністю прийняття
податкових повідомлень-рішень та відсутністю порушень вимог
податкового законодавства, які дають підстави для застосування
фінансових санкцій.
Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що
податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог
законодавства.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25 серпня
2004 року позов задоволено частково. Суд визнав необгрунтованим
нарахування пені в сумі 845 939,77 грн., пославшись на те, що
матеріалами справи підтверджено факт правомірності взаємозаліку
однорідних вимог та без порушення строку, що не заборонено Законом
України "Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
. В решті позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17
листопада 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано та
ухвалено нове рішення, яким позов задоволено повністю.
Суд визнав правильним висновок суду першої інстанції про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення щодо
нарахування пені в сумі 845 939,77 грн. за порушення термінів
розрахунків в іноземній валюті, а також, що позивач правильно
визначив валові витрати та сформував податковий кредит.
В касаційній скарзі ДПI у Малинівському районі м. Одеси
просить скасувати судові рішення суду першої та апеляційної
інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові,
посилається на порушення норм матеріального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено
судами першої та апеляційної інстанцій, позивач при здійсненні
розрахунків в іноземній валюті правомірно та без порушення вимог
Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
здійснив взаємозалік зустрічних однорідних
вимог.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач
включив до складу валових витрат витрати, пов'язані з продажем
послуг за договором менеджменту(управління) між ДАК "Одеські
авіалінії" та ДП "Дело", відповідно до якого позивач зобов'язаний
здійснювати дії по експлуатації авіалінії і організації
міжнародних перевезень та несе фінансові ризики, пов'язані з
неотриманням виручки в обсязі, необхідному для діяльності
підприємства на маршруті без збитків, які покриваються за його
рахунок і зазначаються в частині витрат.
Позивач сплатив за рахунок власних коштів усі витрати по
здійсненню рейсу без подальшого отримання коштів від контрагента.
У зв'язку з придбанням за власні кошти виробничих ресурсів та
неотриманням відповідної компенсації, у позивача виникла
дебіторська заборгованість, яка є витратами, пов'язаними з
продажем послуг, у зв'язку з чим позивач обгрунтовано зменшив
валовий дохід у вигляді комісійної винагороди за договором
менеджменту на суму понесених та некомпенсованих витрат.
Оскільки понесені витрати пов'язані з господарською
діяльністю і відносяться до складу валових витрат, позивач
правомірно відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у
складі цих витрат.
Доводи касаційної скарги зазначені висновки судів не
спростовують.
Оскаржені судові рішення відповідають матеріалам справи та
вимогам закону. Підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 223, 224, 230 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Малинівському районі м. Одеси залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Одеської області від 25 серпня 2005 року та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17
листопада 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом
одного місяця з дня відкриття виняткових обставин може бути
оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий О.I. Степашко
Судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
О.М. Нечитайло
З оригіналом згідно: