ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
05 березня 2008 року м. Київ
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Дашківській О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.06.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 03.08.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, виплату недоотриманих сум, -
встановила:
У червні 2006 р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, виплату недоотриманих сум, посилаючись на те, що при нарахуванні йому пенсії не враховано в повній мірі підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців за період з 1995 р. по 2003 р., а саме: щомісячної 100 % надбавки, встановленої Указом Президента України від 23.02.2002 р. № 173 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" (173/2002)
; премії у розмірі 33,3 %, передбаченої Указом Президента України від 14.07.1995 р. № 615 "Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" (615/95)
; 40 % надбавки, передбаченої указом президента України від 14.07.1999 р. № 847 "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" (847/99)
; 21 % надбавки за бойове чергування.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.06.2006 р. позов ОСОБА_1. задоволено частково. Зобов'язано Тернопільський обласний військовий комісаріат зарахувати премію та 21 % надбавки за бойове чергування в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія ОСОБА_1.; провести перерахунок розміру пенсії та виплатити донараховану суму пенсії за період з 10.01.1997 р. по 01.01.2005 р. В решті позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 03.08.2006 р. вказане судове рішення залишено без змін.
На зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга Тернопільського обласного військового комісаріату, в якій ставиться питання про їх скасування та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_1. у 1997 році був звільнений зі служби в Збройних Силах в запас. З 10.01.1997 р. йому виплачується пенсія від Міністерства оборони України.
ОСОБА_1. займав посаду оперативного чергового КП полку перед звільненням, тому підлягають задоволенню його вимоги про зарахування 21 % надбавки за бойове чергування в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія, та проведення перерахунку її розміру за період з 01.01.2004 р. по 01.01.2005 р., тобто з дня звернення до суду, оскільки пенсія підлягає перерахунку за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частина 2 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12)
).
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 (393-92-п)
пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Премії не належать до категорії обов'язкових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії, що встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 06.04.1998 (452-98-п)
року. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п)
командирам (начальникам) лише надано право преміювати військовослужбовців відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи в межах фонду преміювання.
З урахуванням викладеного, у судів першої та апеляційної інстанції не було законних підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права - судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
поворот виконання постанови про присудження виплати пенсій чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обгрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Iнших підстав статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
не передбачено.
Беручи до уваги, що задоволення позову було зроблено в зв'язку з помилковим застосуванням норм матеріального права, саме судами першої та апеляційної інстанції, та оскільки при розгляді даної справи позивачем не було порушено вимоги статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, у задоволені клопотання про поворот виконання постанови суду слід відмовити.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232, 266 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів, -
постановила:
Касаційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату задовольнити частково.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.06.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 03.08.2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, виплату недоотриманих сум скасувати.
Ухвалити нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, виплату недоотриманих сум в частині врахування 21 % надбавки за бойове чергування в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія ОСОБА_1, задовольнити.
Зобов'язати Тернопільський обласний військовий комісаріат зарахувати 21 % надбавки за бойове чергування в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія ОСОБА_1, провести перерахунок розміру пенсії та виплатити донараховану суму пенсії за період з 01.01.2004 р. по 01.01.2005 р.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
У задоволенні клопотання Тернопільського обласного військового комісаріату про поворот виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.06.2006 р. та ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 03.08.2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1до Тернопільського обласного військового комісаріату перерахунок пенсії, виплату недоотриманих сум відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених ст.ст. 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
|
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
|
|