Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Міненку І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Миронівського районного суду Київської області від 27.12.05 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 30.05.06 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення грошового та речового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення грошового та речового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Миронівського районного суду Київської області від 27.12.05 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано наказ № 476 від 11.07.05 року Міністра Внутрішніх Справ України про звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 з посади начальника Смілянського міськрайонного відділення Управління МВС України в Черкаській області неправомірним і зобов 'язати поновити його на цій посаді. Визнано наказ № 92 о/с від 13.06.05 року начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 від посади начальника Смілянського міськрайвідділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області неправомірним. Визнано наказ № 118 о/с від 26.07.05 року начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік за пунктом "Є" статті 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби підполковника міліції ОСОБА_1 неправомірним зобов'язано начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області поновити його в органах внутрішніх справ. Стягнуто з управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 грошове утримання за встановленими нормами в розмірі 6560,24 грн. за час вимушеного прогулу. Стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області судовий збір в сумі 65,60 грн. на користь держави. Врешті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 30.05.06 року апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області було залишено без задоволення, а постанову Миронівського районного суду Київської області від 27.12.05 року - без змін.

У касаційній скарзі управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Миронівського районного суду Київської області від 27.12.05 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 30.05.06 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні суди за правилами цього Кодексу.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено суддею одноособово, тобто неповноважним складом суду, то зазначена обставина була безумовною підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

Проте, переглядаючи справу, апеляційний суд допустився помилки, залишивши незаконне рішення без змін.

Таким чином, порушення судами норм процесуального права призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Миронівського районного суду Київської області від 27.12.05 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 30.05.06 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення грошового та речового забезпечення за час вимушеного прогулу скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення грошового та речового забезпечення за час вимушеного прогулу направити на новий розгляд до Миронівського районного суду Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.