к-30514/06 Про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень про донарахування штрафу по ПДВ - Текст документа

У квітні 2004 року Державне підприємство "Радгосп - завод "Таврида" звернулося в суд з позовом до ДПI у м. Алушті про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень ДПI у м. Алушти №0000292600\0\1188 від 21 квітня 2004 року про донарахування штрафу по ПДВ у розмірі 266943,00 грн., № 0001162301\0\1186 від 21 квітня 2004 року про донарахування фіксованого сільськогосподарського податку у розмірі 34,00 грн. і штрафу у розмірі 170,00 грн., №0001182301\0\1184 від 21 квітня 2004 року про донарахування частині прибутку (дивіденди) у розмірі 265500,00 грн. і штрафу у розмірі 56630,00 грн., №0000711701\0\1187 від 21 квітня 2004 року про визначення податкового зобов'язання по прибутковому податку у розмірі 3173,00 грн. і штрафу у розмірі 6347,00 грн. та зазначив, що позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку і не повинен сплачувати до бюджету дивіденди, передбачені ст.52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" (380-15) .

Постановою Господарського суду АР Крим від 6-14 червня 2006 року задоволено позов.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2006 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач провів планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства і за результатами було складено акт, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення від 21 квітня 2004 року №0000212600/0/1189 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 898 400 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1 142 732, 80 грн.

Відповідно до Статуту Державне підприємство "радгосп - завод "Таврида" засновано на державній власності і на момент перевірки було підпорядковано Державному департаменту продовольства.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) до 1 січня 200 2004 року припинена дія п.7.7 ст.7 і п. 10.1 і п.10.2 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) в частині сплати до бюджету податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробними підприємствами молока і м'яса в живій вазі, здійснюваним сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, у яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, складає не менше 50 % загальної суми валового доходу підприємства. За виключенням норм, які складають операції по реалізації підакцизних товарів, виготовлених на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини.

Ухвалою Кабінету Міністрів України затверджений Порядок акумуляції і використання грошових коштів, що нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів). Виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини. Який визначає механізм акумуляції і використання засобів ПДВ, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільгосптоваровиробниками - платниками ПДВ по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільгоспсировини, окрім операцій з продажу переробними підприємствами молока і м'яса в живій вазі.

Зі справи вбачається, що позивач подав до відповідача дві декларації по податку на додану вартість - спеціальну (окрему) та загальну декларацію по ПДВ.

Відповідно до Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої" (178/96-ВР) не передбачалися ставки акцизного збору для виноматеріалів, виготовлених підприємствами первинного виробництва з власної сировини, і що реалізуються підприємствам вторинного виноробства.

Ухвалюючи рішення суд вірно зазначив, що на підприємство, яке вирощує виноград та виробляє виноматеріал, який є продуктом переробки сільськогосподарської продукції розповсюджується дія Указу Президента України "Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників" (1328/98) та п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Задовольняючи позов, суд у рішенні дійшов обгрунтованого висновку, що відповідач неправомірно виніс оскаржувані податкові повідомлення - рішення і що незалежно від того, є продукція підакцизною чи ні, на неї все одно розповсюджується дія п.п.11.29 ст. 11 закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Розглядаючи справу суд в межах позовних вимог правильно застосував норми процесуального закону, дав вірну правову оцінку обставинам та вирішив питання про достовірність доказів позивача у справі.

З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 224, 230, 232, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу начальника ДПI у м. Алушті залишити без задоволення, постанову Господарського суду АР Крим від 6-14 червня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2006 року залишити без змін.