ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Дашківській О.Є.,
за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2007р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2007р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про поновлення на службі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди, -
встановила:
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про поновлення на службі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2007р. позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Скасовано наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 815 від 23.09.2005р. "Про покарання співробітників взводу Державної патрульної служби "Кобра" із забезпечення супроводження та Криничанської роти Державної патрульної служби "Кобра" управління Державної автомобільної інспекції при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в області в частині пропозиції звільнення зі служби ОСОБА_1 Скасовано наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 63 о/с від 11.04.2006р. про звільнення зі служби ОСОБА_1 Зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на службі на посаді старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження роти дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в області (по обслуговуванню м. Дніпропетровська) з 11.04.2006р. Стягнуто з управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 8 118грн., моральну шкоду в розмірі 1 000грн. та судові витрати в розмірі 450грн. В задоволені позову в іншій частині було відмовлено. Постанова в частині поновлення на службі та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць було допущено до негайного виконання. Стягнуто з управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь держави судовий збір в розмірі 81, 18грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2007р. апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області було задоволено частково. Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2007р. в частині стягнення моральної шкоди було скасовано та в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди було відмовлено. В іншій частині постанова суду залишена без змін.
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2007р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2007р. скасувати, та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 63 о/с від 11.04.2006р. ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого інспектора дорожньо-патрульної служби "Кобра" із забезпечення супроводження Державної автомобільної інспекції при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області за п. 64 "є" (за порушення дисципліни). Підставою для звільнення був наказ № 815 від 23.09.2005р. "Про покарання співробітників взводу Державної патрульної служби "Кобра" із забезпечення супроводження та Криничанської роти Державної патрульної служби "Кобра" управління Державної автомобільної інспекції при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області" за грубі порушення службової дисципліни, а саме: намагання здирництва за не притягнення водія до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху України, що призвело до отримання від останнього грошової винагороди.
Відповідно до частини 2 пункту 28 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991р., дисциплінарне стягнення не може бути накладено у період перебування особи у відпустці чи під час її хвороби.
Згідно статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України № 3460-IV від 22.02.2006р. (3460-15) дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку.
Оскільки наказ начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 63 о/с від 11.04.2006р. про звільнення позивача з органів внутрішніх справ було видано більше ніж чим через півроку після видання наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 815 від 23.09.2005р., яким було рекомендовано звільнити, зокрема, позивача з органів внутрішніх справ та беручи до уваги, що звільнення позивача відбулося під час перебування останнього на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності від 11.04.2006р. № 458000, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо неправомірності дій відповідача.
Крім того відповідно до постанови заступника прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська від 03.03.2006р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи по відношенню до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по факту отримання хабара, відповідно до п.1 ст. 6 КПК України (1001-05) , за відсутності події злочину.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції правова оцінка по справі дана вірно, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає, а судові рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2007р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2007р. по справі за позовом ОСОБА_1до управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про поновлення на службі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка