ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Матолича С.В.,
при секретарі: Мельник I.М., за участю представника позивача
Абашина В.I. та представника відповідача Апаріної Т.В.,
розглянувши в судовому засіданні в порядку касаційного
провадження адміністративну справу за позовом Товариства з
обмеженою відповідальністю "ВЗХ - СТАР" до Державної інспекції з
контролю за цінами у Київській області про визнання недійсним
рішення про застосування фінансових санкцій, за касаційною скаргою
Державної інспекції з контролю за цінами у Київській області на
постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 червня
2006 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду міста Києва від 26 вересня
2005 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства
з обмеженою відповідальністю "ВЗХ - СТАР" до Державної інспекції з
контролю за цінами у Київській області про визнання недійсним
рішення про застосування фінансових санкцій за порушення державної
дисципліни цін.
Зазначене рішення вмотивовано порушенням позивачем вимог
Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від
19.04.2000 № 195 ( ra0195155-00 ) (ra0195155-00)
"Про розмір плати за
користування житлом (квартирна плата) та утримання житла в
Київській області" та пункт 38 "Типового положення про
гуртожиток", затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від
03.06.1986 № 208 ( 208-86-п ) (208-86-п)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 6
червня 2006 року вищезазначене рішення суду першої інстанції
скасоване, прийнято нове про задоволення позовних вимог.
В основу рішення суду апеляційної інстанції покладено
висновки про те, що позивач діяв на підставі рішення
Васильківської міської ради від 06.05.2004р. №298, яке було чинним
на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, яким було
погоджено калькуляцію за ліжко - місце в гуртожитку.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду від 6 червня 2006 року Державна інспекція з
контролю за цінами у Київській області звернулася з касаційною
скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського
апеляційного господарського суду від 6 червня 2006 року та
залишити в силі постанову Господарського суду міста Києва від 26
вересня 2005 року.
Розглянувши касаційну скаргу колегія суддів вбачає підстави
для її задоволення виходячи з наступного.
Причиною спору в даній справі стало питання про правомірність
застосування до позивача економічних санкцій на підставі статті 14
Закону України "Про ціни та ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
за
порушення позивачем дисципліни ціноутворення під час стягнення
плати за проживання в гуртожитку.
Згідно з Розпорядженням Київської обласної державної
адміністрації від 19.04.2000 № 195 ( ra0195155-00 ) (ra0195155-00)
"Про розмір
плати за користування житлом (квартирна плата) та утримання житла
в Київській області" та пунктом 38 "Типового положення про
гуртожиток", затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від
03.06.1986 № 208 ( 208-86-п ) (208-86-п)
, громадяни, які проживають у
приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні,
вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги
по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків
державного та громадського житлового фонду, в населених пунктах
Київської області, відповідно до вищезазначеного розпорядження №
195 ( ra0195155-00 ) (ra0195155-00)
розмір плати за 1 кв. м загальної площі
становить 0,32 грн.
Позивачем не спростовувалася обставина отримання виручки у
визначеному відповідачем у оспорюваному рішенні розмірі.
Висновок суду апеляційної інстанції про правомірність дій
позивача по встановленню та стягненню плати за проживання в
гуртожитку на підставі рішення Васильківської міської ради №298 є
помилковим, оскільки не грунтується на нормах матеріального права.
Рішенням Васильківської міської ради від 06.05.01р. №298 було
погоджено калькуляцію за ліжко - місце за проживання в гуртожитку
в розмірі 50 грн.
Відповідно до ст.4 названого Закону України "Про ціни та
ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
Кабінет Міністрів України визначає
перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та
регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними
органами державного управління та визначає повноваження органів
державного управління в галузі встановлення і застосування цін
(тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
25.12.1996 № 1548 ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
"Про встановлення повноважень
органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо
регулювання цін (тарифів)" встановлення граничних розмірів плати
за проживання в гуртожитку громадян, що перебувають в Україні на
законних підставах, віднесено до повноважень обласних державних
адміністрацій.
Кабінет Міністрів України постановою №939 ( 939-98-п ) (939-98-п)
від
22.07.98р. "Про вдосконалення системи державного регулювання
розміру квартирної плати та плати за утримання будинків і
прибудинкових територій" надав право Раді Міністрів Автономної
Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській державним
адміністраціям встановлювати плату за користування житлом
(квартирну плату) та плату за утримання житла.
Стаття 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
надає право виконавчим органам сільських,
селищних, міських рад встановлювати (погоджувати) тарифи щодо
побутових, комунальних, транспортних та інших послуг.
Плата за проживання в гуртожитку до даного переліку не
належить.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого
самоврядування зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Отже, вказане рішення Васильківської міської ради не
підлягає застосуванню при вирішенні цього спору, оскільки прийняте
з перевищенням повноважень, наданих органам місцевого
самоврядування.
Київською облдержадміністрацією, в межах визначених Законом
повноваженьо прийнято розпорядження за № 195 ( ra0195155-00 ) (ra0195155-00)
від
19.04.2000 року "Про розмір плати за користування житлом
(квартирної плати) та утримання житла в Київській області", де п.
1 встановлено плату за користування житлом (квартирну плату) та за
утримання житла в межах норм, визначених законодавством.
Відповідно до додатку до вищевказаного розпорядження в
населених пунктах Київської області, зокрема, м. Васильків, розмір
плати у гривнях за 1 кв.м загальної площі встановлено 0,32 грн. за
кв.м. (а.с.39, т.1)
Згідно п. 38 Типового положення про гуртожиток, громадяни,
які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому
користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за
комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах),
установлених для будинків державного та громадського житлового
фонду.
Відповідно до паспорту гуртожитку приміщення по вулиці 1
Мая,4 в місті Василькові, (а.с. 10) є гуртожитком.
Судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини
справи, яким надано належна юридична оцінка, обгрунтовано
застосовані норми матеріального права і постановлене законне
рішення по даному спору.
Порушень процесуального Закону при прийнятті вказаного
рішення не встановлено. Доводи касаційної скарги висновки суду
першої інстанції не спростовують.
Суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку про
обгрунтованість позову, невірно застосував норми матеріального
права, які регулюють спірні правові відносини, а тому відповідно
до ст. 226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
постанова Київського
апеляційного господарського суду від 6 червня 2006 року підлягає
скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 226,
колегія суддів Вищого адміністративного суду України -
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у
Київській області задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 6
червня 2006 року скасувати, залишити в силі постанову
Господарського суду міста Києва від 26 вересня 2005 року.
Ухвала набирає законної силі з моменту оголошення.
Головуючий В.В.Харченко
Судді I.С.Берднік
Н.В.Васильченко
О.О.Кравченко
С.В.Матолич