Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.I.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Дашківській О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову апеляційного суду Одеської області від 31.10.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України у м. Южний Одеської області про перерахунок наукової пенсії, -

встановила:

У травні 2006 р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до УПФУ у м. Южний Одеської області про перерахунок наукової пенсії посилаючись на те, що 27.09.2004 р. при зверненні до УПФУ у м. Южний Одеської області про перерахунок пенсії відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) від 20.11.2003 р. ОСОБА_1. відмовлено в зв'язку з тим, що на теперішній час йому не вистачає наукового стажу, який на даний час складає 16 років 8 місяців. Така різниця відбулася в зв'язку з тим, того, що 01.01.2004 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 20.11.2003 р. (1316-15) і зазначений Закон було доповнено статтею 22-1 "Посади наукових працівників". У цій статті не зазначена така посада, як керівник бригади, яку займав позивач з 01.11.1976 р. по 17.03.1986 р. Час роботи позивача на посаді "керівник бригади" не можна зарахувати до наукового стажу.

Постановою Южного міського суду Одеської області від 29.05.2006 р. позов ОСОБА_1. задоволено частково. Зобов'язано УПФУ у м. Южний Одеської області перерахувати призначену 18.07.2002 р. ОСОБА_1. пенсію як науковому працівнику за віком довічно згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 20.11.2003 р. (1316-15) з зарахованим стажем 22 роки 11 місяців як наукового працівника з дня звернення ОСОБА_1. з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, а саме з 27.03.2004 р.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 31.10.2006 р. зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На зазначене судове рішення надійшла касаційна скарга ОСОБА_1., в якій ставиться питання про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років.

Судами встановлено, що 18.07.2002 р. ОСОБА_1. була призначена пенсія як науковому працівнику. Науковий стаж на момент призначення пенсії склав 22 роки 11 місяців. При цьому до наукового стажу ОСОБА_1. був зарахований період його роботи з 01.11.1976 р. по 17.03.1986 р. на посаді керівника бригади лабораторії автоматизації аналітичного контролю Сєвєродонецької філії дослідно-конструкторського бюро автоматики, тобто на посаді, яка включена в Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких давало право на призначення пенсії відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2001 р. № 1571 (1571-2001-п) .

Статтею 22-1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) визначено вичерпний перелік посад наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо), до якого входить посада керівника (завідувача) та заступників керівника (завідувача) наукового підрозділу (відділу, лабораторії, сектору, бюро, групи).

Внесені у 2004 році зміни до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) не стосувались підстав отримання такої пенсії та порядку її призначення, а вказували на необхідність проведення перерахунку вже призначених пенсій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про включення періоду роботи ОСОБА_1. з 01.11.1976 р. по 17.03.1986 р. на посаді керівника бригади лабораторії автоматизації аналітичного контролю Сєвєродонецької філії дослідно-конструкторського бюро автоматики також не може бути зарахований до наукового стажу для перерахунку пенсії за нормами Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , оскільки посада керівника бригади (групи) в складі структурного підрозділу до наукових посад не віднесена до посад, які включені в Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких давало право на призначення пенсії відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р. № 257 (257-2004-п) , з урахуванням положень статті 22-1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , тобто посада керівника бригади в складі структурного підрозділу до наукових посад не віднесена.

Отже, ОСОБА_1. не має право на перерахунок отримуваної ним наукової пенсії з 01.01.2004 р. відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) .

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Одеської області від 31.10.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України у м. Южний Одеської області про перерахунок наукової пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.