Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Співака В.І.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Заїки М.М.

Загороднього А.Ф.

при секретарі Дашківській О.Є.

за участю представника відповідача ОСОБА_2.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особиОСОБА_1 на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.06.2006 р. по справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особиОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання недійсним рішення № 1108 від 31.08.2005 р. про накладення штрафних санкцій, -

У січні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1. звернувся до з позовом до УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання недійсним рішення № 1108 від 31.08.2005 р. про накладення штрафних санкцій в розмірі 7566 грн.

Постановою господарського суду Черкаської області від 21.04.2006 р. позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески № 1108 від 31.08.2005 р. на суму 7 566 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_13,40 грн. судових витрат.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.06.2006 р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

На зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1., в якій ставиться питання про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення скасувати та постановити нове рішення з наступних підстав.

Судами встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1. набув статусу платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 11.10.1999 р. Згідно розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування позивач останній раз звітувався за ІV квартал 2003 року. За 2004 рік позивачем не подавався до Пенсійного фонду розрахунок зобов'язання зі сплати страхових внесків.

УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси 11.07.2005 р. було проведено позапланову перевірку правильності обчислення, повноти нарахування страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2004 р. по 01.01.2005 р., за наслідками якої складений акт від 11.07.2005 р. № 342 перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. При перевірці була використана тільки довідка Черкаської ОДПІ Черкаської області від 21.04.2005 р. № 3113/17-216, в якій вказано, що в 2004 році чистий дохід приватного підприємця ОСОБА_1становить 7566,00 грн. Згідно акту перевірки позивачу було нараховано 2421, 12 грн. заборгованості по страховим внескам за 2004 рік.

31.08.2005 р. УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси виносить рішення № 1108 про застосування фінансових санкцій за приховування ОСОБА_1 сум доходу (7556,00 грн.), на які нараховуються страхові внески, в розмірі 7566, грн. на підставі акту перевірки від 11.07.2005 р. № 342 та керуючись пунктом 3 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

Порядок застосування фінансових санкцій до платників страхових внесків визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (z0064-04) (далі - Інструкція).

Відповідно до підпункту 9.3.3 пункту 9.3 Інструкції за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу). Підставою для прийняття такого рішення є акт документальної перевірки та акт звірки з органами податкової служби.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси було порушено порядок прийняття оскаржуваного рішення, оскільки підставою для прийняття таких рішень є акт документальної перевірки та акт звірки з органами податкової служби, а в даному випадку довідка Черкаської ОДПІ Черкаської області від 21.04.2005 р. № 3113/17-216 не може підміняти акт звірки з органами податкової служби.

Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції вказує, що відповідачем зроблено висновок щодо приховування СПД-ФО ОСОБА_1 суми чистого доходу, на який нараховуються страхові внески загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7566,00 грн. та складено з цього приводу акт № 342 від 11.07.2005 року з тих підстав, що позивачем, всупереч статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в десятиденний термін не повідомлено територіальний орган Пенсійного фонду про зміну свого Черкаської ОДПІ Черкаської області від 21.04.2005 р. № 3113/17-216, (адреси), що підтверджується повернутим органам Пенсійного фонду рекомендованим листом з актом перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з тим, що за адресою, яка була вказана позивачем в заяві про реєстрацію та останніх звітах (АДРЕСА_1), громадянин ОСОБА_1. не проживає.

Однак даний висновок є помилковим, оскільки підставою для прийняття рішення про ухилення страхувальників від реєстрації або несвоєчасної реєстрації в органах Пенсійного фонду є акт про зазначене порушення, що складається в довільній формі (підпункт 9.3.1 пункту 9.3 Інструкції), а відповідачу стало відомо про зміну місцезнаходження (адреси) позивача після отримання повернутого рекомендованого листа з актом перевірки від 11.07.2005 р. № 342, який був надісланий ОСОБА_1 заАДРЕСА_1

Повторно акт перевірки від 11.07.2005 р. № 342 був направлений ОСОБА_1 на аАДРЕСА_2, яка була надана адресно-довідковим бюро, 02.08.2005 р. та отриманий 05.08.2005 р.

Рішення від 31.08.2005 р. № 1108 про застосування штрафних санкцій було направлене позивачу 31.08.2005 р., яке він отримав 02.09.2005 р., а 05.09.2005 р. направлялася вимога № 210 від 01.09.2005 р. на суму 2421,12 грн. для узгодження донарахованої суми зобов'язання, отримана 07.09.2005 р.

Оскарження рішення платником страхових внесків може бути здійснене протягом 10 робочих днів з дня отримання цього рішення, у порядку, визначеному частиною 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд апеляційної інстанції вірно вказує на факт пропущення позивачем десятиденного строку звернення до суду, оскільки спірне рішення від 31.08.2005 р. № 1108 про застосування штрафних санкцій ОСОБА_1. отримав 02.09.2005 р., а звернувся до господарського суду Черкаської області тільки 03.01.2006 р., про що свідчить відбиток штемпеля канцелярії суду на титульній сторінці позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси наполягало на пропуску строку оскарження позивачем у запереченнях на позов, в апеляційній скарзі, запереченнях на касаційну скаргу, а позивачем не подавалась заява про поновлення пропущеного строку, тому суди мали відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, однак обставини справи встановлено повно і вірно, а тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення - скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особиОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову господарського суду Черкаської області від 21.04.2006 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.06.2006 р. по справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особиОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання недійсним рішення № 1108 від 31.08.2005 р. про накладення штрафних санкцій скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особиОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання недійсним рішення № 1108 від 31.08.2005 р. про накладення штрафних санкцій відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Постанова оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених ст.ст. 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України.