ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі :
Суддів: Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Гончар Л. Я.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Житомирського
обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської
області від 19 серпня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1. до
Житомирського обласного військового комісаріату про зобов'язання
провести перерахунок пенсії - відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 06 жовтня
2005 року апеляційна скарга ОСОБА_1. відхилена, а рішення
Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19
серпня 2005 року залишено без змін.
У касаційній скарзі на рішення Бердичівського міськрайонного
суду Житомирської області від 19 серпня 2005 року та ухвалу
Апеляційного суду Житомирської області від 06 жовтня 2005 року
ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку
з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов обгрунтованого
висновку, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке
діяло з 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості
перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням
після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на
пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, нових
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не
отримували під час служби, а також премій.
Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України
"Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
, який набув чинності з 1 січня 2005
року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з
урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових
щомісячних видів грошового забезпечення та премій за минулий час,
тобто з 1 січня 2005 року задоволенню не підлягає.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено порушення норм матеріального і
процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для зміни, скасування судового рішення,
залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у
справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення
ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права,
правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної
скарги висновків судів не спростовують.
Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу
колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
від 19 серпня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської
області від 06 жовтня 2005 року - без змін .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
(підпис) В. I. Бутенко
(підпис) Т. О. Лиска
(підпис) О. I. Панченко
(підпис) М. О. Сорока
(підпис) Л. Я. Гончар
З оригіналом згідно суддя Т. О. Лиска