ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Iменем України
22 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Бим М.Є.
суддів: Костенка М.I., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є., Чалого
С.Я.
при секретарі: Білій-Грошко О.А.
за участі: представників позивача - Панчука В.Г.,
Севастьянової Н.В.;
відповідача - Гарника О.В., Поліщук Н.В.,
Хорхолюк С.П.
розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому
судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом
Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської
міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського
суду по справі за позовом орендного підприємства "Готель "Мир" до
виконавчого комітету Рівненської міської ради, управління
комунальною власністю Рівненської міської ради про визнання
недійсним розпорядження міського голови №1340-р від 08.06.2004
року та наказу управління комунальною власністю №68 від 16.06.2004
року, -
встановила :
Рішенням господарського суду Рівненської області від 31
травня 2005 року в позові орендного підприємства "Готель "Мир" до
виконавчого комітету Рівненської міської ради, управління
комунальною власністю Рівненської міської ради, про визнання
недійсним розпорядження міського голови № 1340-р від 08.06.2004 р.
та наказу управління комунальною власністю № 68 від 16.06.2004 р.
було відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
30 листопада 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано та
постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволені, а
спірні розпорядження та наказ визнані недійсними.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням апеляційної
інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в який посилаючись
на порушення судом норм матеріального і процесуального права,
просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в
силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали
адміністративної справи, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами першої
та апеляційної інстанції, позивачем з виконавчим комітетом
Рівненської міської ради укладено договір користування (оренди)
комунального майна №627 від 01.12.1999 року. Згідно додаткової
угоди від 01.06.2001 року строк договору продовжено до 31.05.2004
року. Договір припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку.
Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
у разі
розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови
від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний
повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у
договорі оренди, Рівненським міським головою прийнято
розпорядження № 1340-р від 08.06.2004 р., яким уповноважено
управління комунальною власністю забезпечити прийом-передачу майна
цілісного майнового комплексу "Готелю "Мир" та передати готель на
баланс комунального підприємства "Допомога". Спірним наказом
управління комунальною власністю Рівненської міської ради створена
комісія по передачі цілісного майнового комплексу "Готелю "Мир".
Розглядаючи справу по суті, суд апеляційної інстанції
правильно послався на норми матеріального закону, зокрема на ч.1
ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, відповідно до яких міський голова є головною
посадовою особою територіальної громади відповідно села
(добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів
кількох сіл), селища, міста.
У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Повноваження, якими наділений міський голова, передбачені ч.
З ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, серед яких, зокрема, в нього немає права щодо
розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Крім цього, відповідно до п. 31 ст. 26 Закону України "Про
місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
прийняття рішень про
передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном,
яке належить до комунальної власності відповідної територіальної
громади, належить до виключної компетенції сільської, селищної,
міської ради.
Таким чином, посилання в касаційній скарзі на п. 3 ст. 52
вказаного Закону щодо додаткового делегування повноважень міському
голові, є необгрунтованим, оскільки ця норма передбачає лише
розмежування повноважень між виконавчим комітетом та міським
головою і тільки в межах повноважень виконавчого органу.
Розпорядження державним або комунальним майном не входить в
повноваження виконавчого комітету міської ради.
Процедура повернення об'єкту оренди - "Готелю "Мир" -
регулюється "Порядком повернення орендованих цілісних майнових
комплексів державних підприємств після припинення або розірвання
договору оренди", затвердженого Наказом Фонду державного майна
України від 7 серпня 1997 року №847 ( z0446-97 ) (z0446-97)
та
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 1997
року за №446/2250. Приписами даного Порядку встановлено процедуру,
підстави та строки повернення орендованого майна (п. З Порядку).
Як вбачається з матеріалів справи вимог законодавства після
припинення договору оренди зі сторони власника дотримано не було.
Законом України "Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
випадків спрощення процедури повернення цілісного майнового
комплексу не визначено, повноважень органу місцевого
самоврядування - міському голові - приймати такі розпорядження не
надано.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вірно прийшов до
висновку про те, що розпорядження №1340-р від 08.06.2004 року
прийнято поза межами компетенції міського голови, всупереч вимогам
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, а тому обгрунтовано
визнав його незаконним з моменту прийняття і зробив висновок про
те, що дії направлені на його виконання, не породжують для
суб'єкта підприємницької діяльності жодних правових наслідків.
Визнання незаконним оскаржуваного Розпорядження, тягне за
собою і визнання незаконним наказу Управління комунальною
власністю Рівненської міської ради № 68 від 16.06.2004 року.
За таких обставин, оскаржуване рішення господарського суду
Рівненської області від 31 травня 2005 року скасовано судом
апеляційної інстанції правомірно.
Обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції
повно і правильно, а порушень норм матеріального і процесуального
права, які тягнули б за собою скасування судових рішень, не
допущено.
Керуючись ст. ст. 221, 223, 230 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління комунальною власністю виконавчого
комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення, а
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30
листопада 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: