ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Усенко Є.А..
при секретарі: Iльченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Одесі
(правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції по
роботі з великими платниками податків в Одеській області)
на постанову Господарського суду Одеської області від
12.10.2005 р.
та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
22.12.2005 р.
у справі № 23/252-05-7636А
за позовом Державного підприємства "Iллічівський морський
торговельний порт"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків в Одеській області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Одеської області від
12.10.2005 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного
господарського суду від 22.12.2005 р., позовні вимоги задоволені
повністю. Скасовані податкові повідомлення-рішення СДПI по роботі
з ВПП в Одеській області від 22.10.2004 р. № 0000080840/0, від
29.12.2004 р. № 0000080840/1, від 26.01.2005 р. № 0000080840/2 та
№ 0000100840/0, від 13.04.2005 р. № 0000100840/3.
Судові рішення мотивовані тим, що визначення податкових
зобов'язань з податку на прибуток на суму 580759 грн. та по
штрафним санкціям з цього податку на суму 580759 грн. є
неправомірним, оскільки застосування позивачем знижок при
справлянні портових зборів грунтується на вимогах чинного
законодавства.
СДПI подала касаційну скаргу та уточнення до неї, якими
просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області
від 12.10.2005 р., ухвалу Одеського апеляційного господарського
суду від 22.12.2005 р. та прийняти нову постанову, якою у позовних
вимогах позивачу повністю відмовити. Свої вимоги обгрунтовує
порушенням судами норм матеріального і процесуального права, а
саме: п. 1 ст. 202, п. 1 ст. 86, п. 3 ст. 206 КАСУ, п. 15, п. 21
Наказу Міністерства транспорту України від 15.12.2000 р. № 711,
яким затверджені "Збори і плата за послуги, які надаються суднам в
морських торговельних портах України", п. 4.1 ст. 4 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу просить
залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Сторони, належним чином повідомлені про час та місце
касаційного розгляду справи, своїх представників в судове
засідання не направили.
У судовому засіданні судом касаційної інстанції у
відповідності до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
у зв'язку із реорганізацією здійснена заміна
сторони у справі - Спеціалізованої державної податкової інспекції
по роботі з великими платника податків в Одеській області її
правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією
по роботі з великими платниками податків у м. Одесі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи
касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд
касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
За наслідками проведеної перевірки податковою інспекцією
прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, в результаті
апеляційного оскарження яких позивачу остаточно визначено
податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 580759 грн. та
штрафних санкціям з цього податку в сумі 580759 грн.
Портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний,
якірний, вантажний, адміністративний та санітарний), передбачені
ст. 84 КТМ України, позивач згідно із п. 1 Положення "Про портові
збори", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
12.10.2000 р. № 1544 ( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
, справляє із суден груп А-Е і
плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та
іноземним прапором.
Суд касаційної інстанції знаходить обгрунтованими висновки
судів попередніх інстанцій стосовно неправомірності збільшення
позивачу валових доходів за спірні періоди, яких вони дійшли
виходячи з таких обставин.
Підставою для надання знижок є документи, які підтверджують
наявність відкритої відповідно до встановленого прядку лінії
Державним департаментом морського та річкового транспорту.
Підтвердження Державного департаменту морського і річкового
транспорту та списки руху суден, закріплених за зареєстрованими
лініями, що знаходяться під агентуванням ТОВ "БАСС ЛТД" свідчать
про правомірне надання знижок по лінійності при нарахуванні
портових зборів у розмірі 20 відсотків, передбачених п. 5
Положення "Про портові збори", затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 12.10.2000 р. № 1544 ( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
, п. 21,
п. 38 "Збори і плата за послуги, що надаються суднам закордонного
плавання у морських портах України", затверджених наказом
Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. № 214 (у
редакції наказу Міністерства транспорту України від 15.12.2000 р.
№ 711), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.01.2001
р. за № 5/5196 ( z0005-01 ) (z0005-01)
. Згідно з цими документами всі судна,
перераховані в акті перевірки, заходили у порт Iллічівськ в межах
строку для підтвердження лінійності Державним департаментом
морського і річкового транспорту, як то вимагає Iнструкція про
порядок реєстрації ліній закордонного плавання, затверджена
наказом Мінтрансу України від 31.05.2000 р. № 276 та
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.06.2000 р. за №
350/4571 ( z0350-00 ) (z0350-00)
. Всі судна за своїми технічними
характеристиками та по строкам заходу відповідали вимогам
зареєстрованих ліній.
Суд касаційної інстанції відхиляє доводи відповідача,
викладені у касаційній скарзі, виходячи з того, що порядок
реєстрації лінії закордонного плавання визначається Iнструкцією
про порядок реєстрації ліній закордонного плавання, затвердженого
наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000 р. № 276,
вимог якої повинен дотримуватися позивач. Повноваження стосовно
визначення належності судна до лінії закордонного плавання надані
Міністерству транспорту і зв'язку України в особі Укрморрічфлоту,
а у позивача відсутнє право самостійно визначати належність судна
до лінії закордонного плавання.
Правильним є висновок судів про правомірність застосування
позивачем пільг, передбачених п.п. 2, 3 ст. 1, п. 3 ст. 2 Угоди
між Урядом ФРГ та Урядом України "Про морське судноплавство" від
22.10.1994 р. № 51 щодо ставки корабельного збору у сумі 0,95
доларів США. При цьому обгрунтовано взято до уваги обставину,
підтверджену довідкою Чорноморрічфлоту від 10.09.2001 р. № 19Д,
від 26.01.2001 р., 28.01.2002 № 03/Д, від 14.03.2002 р. № 04/Д про
те, що судна "Йокі", "Евер Глорія", "Грек Ті", "Стар Сеа Бридж"
були зафрахтовані компанією "PAN OCEAN SHIPPING Co LTD" (м.
Гамбург, Німеччина).
Відповідно, суди попередніх інстанцій підтвердили
неправомірність дій відповідача щодо збільшення валового доходу в
сумі 669335,81 грн.
Суд касаційної інстанції погоджується з доводами, викладеними
в судових рішеннях судів попередніх інстанцій щодо неправомірності
збільшення валового доходу у зв'язку із зниженням портом ставок
при нарахуванні лоцманського збору та плати за роботу буксирів і
при здійсненні перестановки суден. Вважає, що висновки судів
попередніх інстанцій відповідають вимогам чинного законодавства.
Порушень судами норм процесуального права, на які посилається
відповідач, судом касаційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної
інстанцій узгоджуються з обставинами у справі та відповідають
нормам матеріального права.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Одесі
залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської
області від 12.10.2005р. та ухвалу Одеського апеляційного
господарського суду від 22.12.2005 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя підпис Н.Г. Пилипчук
судді підпис К.В. Конюшко
підпис Л.В. Ланченко
підпис О.М. Нечитайло
підпис Є.А. Усенко
Ухвалу складено у повному обсязі 27.11.2006 р.
Згідно з оригіналом
Суддя Н.Г. Пилипчук