ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Сергейчука О.А., Нечитайла О.М., Маринчак Н.Є.,
Костенко М.I.
при секретарі Бойченко Ю.П.
за участю від позивача Соріної С.П., Давидова Є.В., від
відповідача - не з'явилися
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня" на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня
2006 року по справі № 2-23/1227-2006А за позовом ВАТ
"Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня" до Державної
податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб,
які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи касаційної
скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, а також правову
оцінку обставин у справі, колегія
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2005 року ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім.
1 Травня" звернувся в суд з позовом до Державної податкової
інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення.№0002182602/0 від
11.11.2004 року про визначення податкового зобов'язання з податку
на прибуток в сумі 182600 грн. та застосування штрафних санкцій в
сумі73040 грн.
Вказували, що прийняте повідомлення- рішення вважають
незаконним, оскільки воно прийнято з порушенням норм
матеріального та процесуального права.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від
04 квітня 2006 року, позовні вимоги ВАТ "Сімферопольський
консервний завод ім. 1 Травня" до ДПI у м. Сімферополі Автономної
Республіки Крим задоволено, визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення №0002182602/0 від 11.11.2004 року про
донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в
сумі 182600,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі
73040,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 24 липня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано,
постановлено нове про відмову в задоволені позову.
Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач 08
серпня 2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого
адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 вересня
2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній
відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня
2006 року як прийняту в результаті неправильного застосування
норм матеріального права до фактичних обставин справи та залишити
без змін ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
При скасування рішення суду першої інстанції, колегія
вважала, що відповідач правильно нарахував позивачу податкове
зобов'язання з податку на прибуток в сумі 182600,00 грн. та
застосування штрафних санкцій в сумі 73040,00 грн., оскільки ВАТ
"Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня не включив до
валового доходу за листопад 2003 року доходи отримані з19,21,28
листопада 2003 року в результаті виконання договору
купівлі-продажу цінних паперів.
З такими висновками апеляційної інстанції погодитись не можна
з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем за період
з 01.01.2002 р. по 31.12.2003 р. була проведене позапланова
документальна перевірка ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім.
1 Травня з питання дотримання вимог податкового законодавства при
обчисленні та сплаті в бюджет податку на додану вартість та
податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських
взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Тира"
та складений акт від 09.11.2004 року, який став підставою для
прийнятті оспорюваного повідомлення -рішення.
З матеріалів справи вбачається і це було встановлено судом,
що між ТОВ "Тира" /покупець/, за дорученням і за рахунок якого
діяла інвестиційна компанія "Бізнес-інвест" на підставі договору
доручення, і ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня
/продавець /були укладені договори купівлі -продажу цінних паперів
/векселів/ і акти їх прийому - передачі. Згідно договору
покупець зобов'язаний перерахувати продавцю - позивачу протягом 60
банківських днів суму грошових коштів.
28.11.2003 р. між позивачем і Товариством з обмеженою
відповідальністю "Тира" укладена угода про зупинення взаємних
зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на суму
974053,14 грн.
Згідно до п.3.1. ст..3 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
об'єктом оподаткування є
прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого
валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом ;.3
цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених
ст..5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих
згідно із ст..ст.8,9 Закону.
Відповідно до п.1ч.1ст.1 Декрету КМ України №15-93 ( 15-93 ) (15-93)
від 19.02.1993 р. "Про систему валютного регулювання та валютного
контролю" під валютою України розуміються як власне валюта України
/гроші/, так і платіжні документи та цінні папери, зокрема
векселі, виражені у валюті України.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до
правильного висновку, що при заліку зустрічних вимог між
Товариством з обмеженою відповідальністю "Тира" та ВАТ
"Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня за договором
оренди та між ними ж за договором купівлі -продажу векселів,
останній виступив як засіб платежу за отримані послуги за
договором оренди.
З огляду на зазначене, передача векселів як спосіб
безготівкового платежу не підлягає оподаткуванню податком на
прибуток, сам по собі прибуток від операції з цінними паперами
відсутній, отже і відсутній валовий дохід від даної операції.
Таким чином, донарахування позивачу податкового зобов'язання
з податку на прибуток спірним повідомленням - рішенням з
урахуванням конкретних обставин справи, суд першої інстанції
правильно визнав неправомірним.
Враховуючи наведене, у відповідача відсутні і підстави для
нарахування штрафних санкцій відповідно до п.17.1.3 ст.17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
За таких обставин, колегія вважає не можливим погодитись з
висновками суду апеляційної інстанції, оскільки норми права
застосовані без врахування фактичних обставин даної справи.
Згідно ст.226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та
залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено
відповідно до закону і скасовано помилково.
Керуючись ст..ст. 210, 220, 221, 226, 231 та ч.5 ст.. 254 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ВАТ "Сімферопольський консервний завод ім. 1
Травня" задовольнити, постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 24 липня 2006 року - скасувати та залишити
без змін постановою Господарського суду Автономної Республіки
Крим від 04 квітня 2006 року .
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий:
_______________________
Шипуліна Т.М.
Судді:
_______________________
Сергейчук О.А.
_______________________
Нечитайло О.М.
_______________________
Маринчак Н.Є
_______________________
Костенко М.I.
З оригіналом згідно.
Суддя: Т.М. Шипуліна