К-31159/06 Про визнання дій державного виконавця протиправними, скасування постанови про поновлення виконавчого провадження і відшкодування матеріальної та моральної шкоди - 13.02.2008 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції про визнання дій державного виконавця протиправними, скасування постанови про поновлення виконавчого провадження і відшкодування матеріальної та моральної шкоди, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 23 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 липня 2006 року, -

У жовтні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції, в якому з урахуванням змін і доповнень просила визнати дії державного виконавця протиправними, скасувати постанову від 29.08.05 про поновлення виконавчого провадження, визнати факт порушення відповідачем її конституційних прав на недоторканість житла, на повагу гідності, на особисту недоторканість, стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 500 000 грн. та моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 23 лютого 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 липня 2006 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 23 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 липня 2006 року ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та направлення справи на новий судовий розгляд.

В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається на те, що судові рішення не відповідають дійсним обставинам справи, є незаконними, необґрунтованими, оскільки судом взагалі не були розглянуті ряд позовних вимог щодо неправомірності дій органів ДВС.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції, обґрунтовано виходили з того, що відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Вірним є висновок суду щодо безпідставності твердження позивача з приводу недотримання 15-денного строку, передбаченого ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", при направленні вимоги про виселення, оскільки строк у 15 днів для добровільного виконання рішення встановлюється при відкритті виконавчого провадження, а не після його поновлення.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки постанова від 29.08.05 є законною і підстави для її скасування відсутні, а вимоги щодо стягнення 500 000 грн. - матеріальної шкоди і 50 000 грн. - моральної шкоди - необґрунтовані.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 23 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 липня 2006 року залишити без змін.