Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Шипуліної Т.М.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.12.2004 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2005 р.

у справі № 5/3083-12/393

за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про узгодження суми податкового зобов'язання, -

ДПІ у Франківському районі м.Львова заявлено позов про узгодження суми податкового зобов'язання визначеного приватному підприємцю ОСОБА_1 згідно податкового повідомлення-рішення від 20.06.2004 р. №16453/10/17-2

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.12.2004 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2005 р., у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідач заперечень на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як встановлено у справі позивачем у період з 16.07.2004 р. по 18.08.2004 р. проведено перевірку дотримання відповідачем вимог законодавства про оподаткування за непрямими методами, за результатами якої складено акт №147 від 18.08.2004 р.

Перевіркою встановлено придбання відповідачем у власність автомобілю Івеко Турбодизель, що підтверджується біржовим контрактом №02110538 від 05.11.2002 р. і договором купівлі-продажу №43КП від 01.11.2002 р., та сплату ВАТ ЛАТП 14630 його вартості в сумі 29425,00 грн., при цьому доказів походження коштів та сплати податку з цього доходу не надано. У зв'язку з чим відповідачем допущено порушення ст. 13, 19 Декрету Кабінету міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" внаслідок відсутності в декларації про доходи за 2002 р. суми зарплати і доходу, які ним витрачені на придбання автомобіля.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №16453/10/17-2 від 20.08.2004 р., яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання по прибутковому податку з громадян в розмірі 10232,64 грн., у т.ч. основний платіж 9302,4 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 930,24 грн.

Випадки застосування непрямих методів для визначення суми податкових зобов'язань платника податків, встановлені пп.4.3.1 п.4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно п.3 Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, затвердженої постановою Кабінету міністрів України №697 від 27.05.2002 р. (697-2002-п) , непрямі методи визначення сум податкових зобов'язань застосовуються виключно за наявності підстав, передбачених п.4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що декларація про доходи за 2002 р. платником податку була подана своєчасно, розрахунки у такій декларації відсутні, оскільки відповідач підприємницькою діяльністю не займався.

Мікроавтобус Івеко Турбодизель придбаний відповідачем, як фізичною особою, а не приватним підприємцем, що підтверджується матеріалами справи, за рахунок власних заощаджень та коштів взятих в борг у інших фізичних осіб.

У декларації про доходи за 2003 рік відповідачем відображено суми одержаних валових доходів за основним місцем роботи ВАТ "Львівське АТП-14630" в сумі 3506,68 грн. та від здійснення підприємницької діяльності - 132694 грн., правильність декларування яких не заперечується позивачем.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що твердження позивача, що кошти, витрачені на придбання автомобіля, є доходом відповідача, як суб'єкта підприємницької діяльності, про походження яких ним не представлені документи, і які слід було задекларувати та сплатити з них прибутковий податок, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Правильними є і висновки судів про відсутність у позивача підстав для застосування непрямих методів для визначення податкового зобов'язання відповідачу з прибуткового податку та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняли правильні рішення, і не вбачає підстав для їх скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова

відхилити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 28.12.2004 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2005 р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.