Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Мудрицькій Ю.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1. на рішення апеляційного суду АР Крим від 19.04.2005р. по справі за скаргою ОСОБА_1. на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя щодо відмови у перерахунку пенсії державного службовця, -

встановила:

У вересні 2004 року ОСОБА_1. звернулася до суду зі скаргою на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя щодо відмови у перерахунку пенсії державного службовця.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 10.11.2004р. скаргу ОСОБА_1. було задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя щодо відмови у перерахунку пенсії державного службовця ОСОБА_1. незаконними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя провести перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1. з 01.09.2003р. з урахуванням 100% надбавки, встановленої Указом Президента України № 575 від 20.06.2002р. (575/2002) та надбавки за вислугу років в розмірі 40%.

Рішенням апеляційного суду АР Крим від 19.04.2005р. апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя було задоволено. Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 10.11.2004р. скасовано та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1.

На зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1., в якій ставиться питання про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 23.04.2003р. № 581 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (432-15) заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" (3723-12) , визначається в такому порядку: - премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки скаржниці 100% надбавка, передбачена Указом Президента України № 575 від 20.06.2002р. (575/2002) , не була встановлена, так як вона була звільнена з 04.01.2002р., то і підстав для перерахунку пенсії з урахуванням вищевказаної надбавки немає.

Це ж стосується і 40% надбавки за вислугу років, оскільки з наданих для призначення первинної пенсії довідок Державної податкової адміністрації в АР Крим вбачається, що стаж державної служби ОСОБА_1. складає 16 років 2 місяці 19 днів, який передбачає надбавку в розмірі 25%.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду АР Крим від 19.04.2005р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя щодо відмови у перерахунку пенсії державного службовця - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.