УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Маринчак Н.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі: Мельник I.М.
з участю: представника Ради Міністрів АРК - Латишева П.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за касаційною скаргою
Ради Міністрів Автономної Республіки Крим на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 25 травня 2005 року, у справі
за позовом Керченської міської ради до Ради Міністрів Автономної
Республіки Крим, третя особа: Міністерство охорони здоровя
України, про визнання недійсною постанови Ради Міністрів
Автономної Республіки Крим від 25 березня 2003 року №142 в частині
передачі спеціалізованих медичних установ на фінансування із
місцевого бюджету, -
ВСТАНОВИЛА:
Керченська міська рада звернулася до суду з позовом до Ради
Міністрів АРК про визнання недійсною та скасування постанови від
25.03.2003 року №142 "Про передачу закладів охорони здоровця" в
частині передачі диспансерів м. Керчі на фінансування з бюджету м.
Керчі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорювана постанова
прийнята з порушенням чинного законодавства та порушує права
позивача на доходи місцевих бюджетів, права на затвердження
місцевого бюджету, а медичні заклади перелічені в додатку до
постанови згідно законодавства є спеціалізованими установами, що
фінансуються з бюджету Автономної Республіки Крим.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05 березня 2005 року
провадження у справі припинено з підстав визначення спірних
відносин як бюджетних, які не підлягають вирішенню в господарських
судах.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25
травня 2005 року скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від
05.03.2005 року, матеріали справи направлено на розгляд до
господарського суду м. Києва.
У касаційній скарзі Рада Міністрів Автономної Республіки Крим
просить скасувати зазначену постанову апеляційного господарського
суду і припинити провадження у справі, мотивуючи вимоги тим, що
апеляційним судом порушено норми матеріального і процесуального
права.
Згідно ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє правильність
застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати
доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні,
та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Бим М.Є., перевіривши
матеріали справи, правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права,
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено, що після набрання чинності вказаним
Кодексом касаційні скарги, подані і не розглянуті до набрання
чинності Кодексом адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з
матеріалів справи, 25.03.2003 року Радою Міністрів АР Крим була
прийнята постанова №142 "Про передачу закладів охорони здоровця".
Згідно з преамбулою вказаної постанови вона прийнята відповідно до
ст. 89 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
і наказу
Міністерства охорони здоровця України від 28.10.2002 року №385
( z0892-02 ) (z0892-02)
"Про затвердження переліків закладів охорони
здоровця".
Згідно із підпунктом 1.1 пункту 1 зазначеної вище
постанови Міністерство охорони здоров'я АР Крим було зобов'язано
передати однопрофільні установи, які фінансуються з бюджету АР
Крим та знаходяться у комунальній власності, на
фінансування з 01.07.2003 із міських та Джанкойського
районних бюджетів, у відповідності з додатком.
Відповідно до ч. 7 ст. 38 Конституції Автономної Республіки
Крим повноваження, порядок організації та діяльність Ради
Міністрів АР Крим визначаються Конституцією України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Конституцією АР Крим, законами України і
нормативно - правовими актами Верховної Ради АР Крим. Рішення,
розпорядження, постанови Ради Міністрів АР Крим не повинні
суперечити Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Конституції АР
Крим, законам України і нормативно - правовим актам Верховної
Ради АР Крим.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся
до місцевого господарського суду за судовим захистом своїх, як він
вважає, порушених прав у відносинах між юридичними особами.
Статтею 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлено,
що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що
виникають у державі.
Норми Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
є нормами прямої
дії.
Право на звернення до господарського суду за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів
мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи
згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, що
закріплено в першій статті ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно з пунктом першим ч. 1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судам підвідомчі справи у спорах про визнання
недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Отже, акти Ради Міністрів АР Крим можуть бути оскаржені в суд
особами, які вважають, що такими актами порушено їх права та
інтереси.
Зважаючи на вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить
до висновку, що судом апеляційної інстанції на підставі вірно
застосованих норм Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, норм
процесуального права зроблено правильний висновок про підсудність
даної справи господарському суду.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що
суди першої чи апеляційної інстанції не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Судом апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення не
допущено порушень норм матеріального чи процесуального права, тому
касаційну скаргу Ради Міністрів Автономної Республіки Крим слід
залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Ради Міністрів Автономної Республіки Крим
залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного
господарського суду від 25 травня 2005 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді