ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Карася О.В., Костенка М.I., Сергейчука О.А., Усенко
Є.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ПП "Промсервіс" на рішення Господарського суду Донецької області
від 16 травня 2005 року та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 07 червня 2005 року по справі № 29/74а за
позовом ПП "Промсервіс" до Державної податкової інспекції у м.
Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2005 року ПП "Промсервіс" звернулося з позовом до
ДПI у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 09.03.2005р. №0000552342/0 про визначення
суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в
розмірі 26621грн.,у тому числі: основний платіж - 19015 грн. та
фінансова санкція - 7606 грн.
Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким,
що суперечать вимогам чинного законодавства та просив позов
задовольнити.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 16 травня
2005 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 07 червня 2005 року, в задоволені позовних
вимог ПП "Промсервіс" до ДПI у м. Харцизьку про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення № 0000552342/0 від 09.03.2005
року - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач 24
червня 2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, який своєю ухвалою від 04 листопада
2005 року на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних
положень Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
направив її до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня
2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній
відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі ПП "Промсервіс" просить скасувати рішення
судів та постановити нове - про задоволення позову з підстав
порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, на думку відповідача, при винесені оскаржуваних рішень,
судами не правильно було застосовано ст.3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Касаційна скарга ПП "Промсервіс" підлягає залишенню без
задоволення, а судові рішення - без змін з огляду на наступне.
Судами було правильно встановлено, що між Приватним
підприємством "Промсервіс" (покупець) та ТОВ "Арт-Дон" (продавець)
укладено договір поставки від 04.08.2004р. №04/08-881 на загальну
суму 150000грн. (у тому числі ПДВ - 25000грн.).
Позивачем було отримано продукцію на загальну суму 123664,99
грн., що підтверджується накладними - від 06.08.2004р. №155-88L на
суму 69983,59грн., від 02.09.2004р. №156-88L на суму 9641,40
грн., від 08.11.2004р. №131-88L на суму 44040 грн., від
06.08.2004р. №155-88L на суму 69983,59грн. (у тому числі
ПДВ -1663,93 грн.), від 02.09.2004р. №156-88L на суму 9641,40 грн.
(у тому числі ПДВ - 1606,90 грн.), від 08.11.2004р. №131-88L на
суму 44040грн. (у тому числі ПДВ - 7340грн.).
Відповідно до додаткової угоди від 29.11.2004р. №1 ПП
"Промсервіс" в забезпечення боргу, який виник за отриману
продукцію згідно договору від 04.08.2004р. №04/08-81, передав ТОВ
"Арт-Дон" простий вексель №643359461904 номінальною вартістю
14093,24 грн., емітований ТОВ "Донбас", що підтверджується актом
приймання-передачі векселів від 30.11.2004р..
Зазначений вексель №643359461904 номінальною вартістю
14093,24 грн. був отриманий позивачем в рахунок оплати
дебіторської заборгованості ТОВ "Трест-Юго-Восток-Клірінг"
відповідно до акту приймання-передачі векселів від 15.10.2004р.
№ГИБ-15.
Державною податковою інспекцією була проведена планова
документальна перевірка з питань дотримання податкового та
валютного законодавства ПП "Промсервіс" за період з 20.10.2001р.
по 31.12.2004р. за результатами якої було складено акт
№264/23-1-30711035 від 04.03.2005р. Зазначеним актом встановлено
порушення позивачем - ПП "Промсервіс" п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1
ст.4, п.6.1 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а саме, в результаті заниження обсягу продажу
товарів в сумі 114093,24грн. занижене податкове зобов'язання на
суму 19015,00 грн. з операції по передачі векселя, емітованого
третьою особою.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією було
винесено повідомлення-рішення №0000552342/0 від 09.03.2005р., яким
з посиланнями на п.п. 4.2.2 "б" п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3 17.1 ст.17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено
суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в
розмірі 26621,00 грн., у тому числі: основний платіж - 19015,00
грн., фінансова санкція - 7606,00 грн.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог ПП "Промсервіс" суди
першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з положень
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"
( 1201-12 ) (1201-12)
, інших нормативних актів та встановлених по справі
обставин.
Так, відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, об'єктами оподаткування
є операції платника податку з поставки товарів (робіт, послуг) на
митній території України.
Згідно з п. 1.4 ст.4 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, поставка товарів - будь-які операції, що
здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки
та іншими цивільно-правовими договорами, що передбачають передачу
прав власності на такі товари а компенсацію незалежно від строків
її поставки, а також операції з безоплатної поставки товарів а
операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс
орендаря гізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди
(лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими
договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та
передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього
платежу.
Відповідно до п.1.6 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
товари - матеріальні та
нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що
використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску
(емісії) та погашення.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про цінні папери і фондову
біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
цінні папери -грошові документи, що засвідчують
право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини
між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як
правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а
також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з
цих документів, іншим особам.
З огляду на зазначене, суди прийшли до обгрунтованого
висновку, що переданий позивачем - ПП "Промсервіс" Товариству з
обмеженою відповідальністю "Арт-Дон" на погашення заборгованості
за отримані товари вексель, номінальною вартістю 114093,24 грн.,
емітований ТОВ "Донбас" підпадає під ознаки товару, тому є
об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення.
відповідає вимогам законодавства, чинного на момент його
винесення, підстави для визнання його неправомірним відсутні.
З огляду на те, що обставини по справі судами встановлені
повно і правильно на підставі належних і допустимих доказів, які
були досліджені в судовому засіданні, останні прийшли до
обгрунтовано висновку, що підстави для визнання недійсним
повідомлення-рішення ДПI у м. Харцизьку за №0000552342/0 від
09.03.2005р. про визначення суми податкового зобов'язання з
податку на додану вартість в розмірі 26621грн.,у тому числі:
основний платіж - 19015 грн. та фінансова санкція - 7606 грн. -
відсутні.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ПП "Промсервіс" залишити без задоволення, а
рішення Господарського суду Донецької області від 16 травня 2005
року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
07 червня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: /підпис/
_______________________
Шипуліна Т.М.
Судді: /підписи/
_______________________
Карась О.В.
_______________________
Костенко М.I.
_______________________
Сергейчук О.А.
_______________________
Усенко Є.А.
З оригіналом згідно.
Суддя: Т.М.Шипуліна