ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2006
№ К-7103/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Костенка М.I., Конюшко К.В., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
розглянувши у порядку попереднього провадження касаційну
скаргу ПП ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області
від 07.04.2005 та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 31.05.2005 по справі № 28/30 а
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції
м. Донецька
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач (ОСОБА_1) звернувся з позовними вимогами (зі змінами)
до Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м.
Донецька (далі - ДПI) про визнання недійсним рішення про
застосування фінансових санкцій НОМЕР_1 про зобов'язання СПД
сплатити штраф в сумі 2 700 грн. за порушення вимог ст. 6 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
, та
визнання недійсними податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2 щодо
податкового зобов'язання у вигляді фінансових санкції у сумі 2 700
грн. та податкове повідомлення-рішенняНОМЕР_3 щодо податкового
зобов'язання у вигляді фінансових санкції у сумі 85 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від
07.04.2005, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 31.05.2005 по справі № 28/30 а, позов
задоволено частково. Визнано недійсними податкове
повідомлення-рішення НОМЕР_2 щодо податкового зобов'язання у
вигляді фінансових санкції у сумі 2 700 грн. та податкове
повідомлення-рішення НОМЕР_3 щодо податкового зобов'язання у
вигляді фінансових санкції у сумі 85 грн. В іншій частині позову
відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Позивач
подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
Відповідач (ДПI) заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та
апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли обгрунтованого
висновку і визнали правомірним нарахування фінансових санкцій за
порушення абз. 5 та абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
за відсутності у місці торгівлі засвідчених
виробником або імпортером копій чинних декларацій та встановлено
факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від
максимальних роздрібних цін. Таким чином, фінансові санкції в
розмірі 1 700 грн. та 1 000 грн. відповідно - застосовані до
Позивача правомірно. Тому суди в цій частині підставно відмовили в
позові.
Також як вбачається з матеріалів справи, суди обох інстанцій
встановили, що Позивач застосовуючи реєстратор розрахункових
операцій, використав режим попереднього програмування -
найменування і відповідно касовий чек містив найменування, ціну
товару та його кількість. Тому застосування ДПI ч. 6 ст. 17, ст.
22 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
в
податковому повідомленні-рішенні НОМЕР_3, яким визначено податкове
зобов'язання у вигляді фінансових санкції у сумі 85 грн., судом
правомірно визнано безпідставним, у зв'язку з чим податкове
повідомлення-рішення визнано недійсним.
Щодо податкового повідомлення - рішення НОМЕР_2, яким
визначено податкове зобов'язання - штрафні санкції в сумі 2 700
грн., суди також вірно встановили безпідставність застосування ДПI
абз. 5 та абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
оскільки за
одне і те ж порушення застосовані двічі фінансові санкції. При
цьому до Позивач застосована неналежна форма рішення про
застосування фінансових санкцій. Тобто такі податкові
повідомлення-рішення не повинні застосовуватись до спірних
правовідносин.
Отже, при прийнятті судових рішень суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених
обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин
сторін норми матеріального права. А рішення судів першої та
апеляційної інстанцій належним чином мотивовані і за своїм змістом
та формою відповідають вимогам процесуального закону. При цьому
рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення
судових витрат правомірно, оскільки при задоволені позову - судові
витрати покладаються на відповідача.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
З огляду на вищенаведене, встановлено, що суди першої та
апеляційної інстанцій правильно дослідили обставини справи та
винесли рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального
права, які не підлягають скасуванню, відповідно касаційна скарга
не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 215, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без
задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 07.04.2005
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
31.05.2005 по справі № 28/30 а залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді: М.I. Костенко
К.В. Конюшко
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна
Головуючий /підпис/ О.В. Карась
Судді: /підпис/ М.I. Костенко
/підпис/ К.В. Конюшко
/підпис/ Є.А. Усенко
/підпис/ Т.М. Шипуліна
ЗГIДНО З ОРИГIНАЛОМ
Суддя О.В. Карась