ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     9 листопада 2006 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     головуючого     Бутенка В.I.,

     суддів:    Сороки М.О.,

     Гончар Л.Я.,

     Лиски Т.О.,

     Панченка О.I.

     при секретарі  Якименко О.М.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні   адміністративну
справу  за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу  апеляційного  суду
Донецької області від 6 вересня 2005 року   у  справі  за  позовом
ОСОБА_1   до   управління   Пенсійного   фонду   України   в    м.
Дзержинську Донецької області (далі -  УПФ)  про  стягнення  суми,
оскарження дій, стягнення моральної шкоди,

                           встановила:

     У вересні 2004 року ОСОБА_1звернулась до суду  з  позовом  до
УПФ про стягнення суми, оскарження дій, стягнення моральної шкоди.

     Рішенням Дзержинського міського суду від 12 квітня 2005  року
позов задоволено.  Стягнуто  з  відповідача  на  користь  позивача
2697,76 грн. - невиплаченої пенсії за період з 30 серпня 2001 року
по 1 вересня 2004 року, з послідуючим нарахуванням на день виплати
компенсації від втрати у зв'язку з несвоєчасною виплатою.  Визнано
незаконною відмову УПФ в призначенні з  01.09.2004  року  позивачу
пенсії за віком на пільгових умовах.  Зобов'язано  УПФ  призначити 
ОСОБА_1 з 01.09.2004 року пенсію за  віком  на  пільгових  умовах.
Стягнуто з відповідача на користь позивача моральні збитки в  сумі
1000 грн.

     Рішенням апеляційного суду Донецької області  від  6  вересня
2005 року скасовано рішення  суду  першої  інстанції  та  ухвалено
нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись  на  порушення  норм
процесуального права, просить скасувати рішення  суду  апеляційної
інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

     Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того,  що
ОСОБА_1 працюючи  на  0,5  ставки  лаборантом  рентген-кабінету  в
територіальному   медичному   об'єднанні   та   в    Дзержинському
протитуберкульозному диспансері мала повний робочий день,  що  дає
можливість призначити їй пенсію на пільгових умовах за  списком  №
1.

     Відмовляючи в задоволенні позову, суд  апеляційної  інстанції
виходив з того, що згідно  ст. 13  Закону  України  "Про  пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
         на пільгових умовах право на  пенсію  за
віком за списком №  1 незалежно від місця останньої роботи,  мають
працівники, зайняті повний робочий  день  на  роботах  з  особливо
шкідливими і особливо важкими умовами праці. Повним  робочим  днем
вважається виконання робіт в умовах, передбачених Списком № 1,  не
менше 80% робочого часу.

     Доводи позивача про те, що вона працювала  в один  і  той  же
день лаборантом   рентген-кабінету  в  двох  установах,  відхилені
судом, оскільки графіки  про  відпрацьований  час  не  збереглися.
Iнших доказів про відпрацьований час позивач не надала.

     Вказаний висновок  суду  апеляційної  інстанції  є  вірним  і
відповідає фактичним обставинам справи, доводи касаційної   скарги
його не спростовують.

     З врахуванням вищеописаного суд апеляційної інстанції прийшов
до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення
позову.

     Керуючись ст..ст.. 220, 221, 223, 224, 230, 231  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,

                            ухвалила:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без  задоволення,  а  ухвалу
апеляційного суду Донецької області від 6 вересня 2005 року -  без
змін.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.

     Судді: (підписи)

     З оригіналом згідно

     Суддя: