ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     У Х В А Л А
 
     IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     09 листопада  2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду   України  у
складі :
     Головуючого -  судді  Бутенка В. I.,
     Суддів :  Лиски Т. О.,
     Панченка О. I.,
     Сороки М. О.,
     Гончар Л. Я.,
     При секретарі  - Якименко О. М.,
     розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Закарпатської  області  від
18 січня 2006 року у справі   за  позовом  ОСОБА_1  до  військової
частини   А   1778   про   стягнення   недоотриманого    грошового
забезпечення, -
 
                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :
     В  травні  2005  року  ОСОБА_1  звернувся  до   Ужгородського
міськрайонного суду з позовом до військової  частини  А  1778  про
визнання дій неправомірними і стягнення  недоотриманого  грошового
забезпечення в сумі  12661  грн.  та  компенсації  втрати  частини
недоотриманого  грошового  забезпечення  у  зв'язку  з  порушенням
строків його виплати в сумі 1582,43 грн. Позов обгрунтував тим, що
20. 11. 2004 року він був звільнений з військової служби в  запас.
За час військової служби з червня 2003  року  до  часу  звільнення
йому не виплачувалась надбавка за безперервну військову  службу  у
встановленому розмірі відповідно до  Указу  Президента  України  №
389/2003 від  05  травня  2003  ( 389/2003 ) (389/2003)
          року  "Про  надбавки
військовослужбовцям Збройних Сил України, міністерства  внутрішніх
справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України
та Управління державної охорони України за безперервну службу".
     Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 червня 2005
року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії командування військової
частини А-1778 по недоплаті ОСОБА_1, починаючи  з  1  травня  2003
року надбавки за безперервну військову  службу  у  Збройних  Силах
України в розмірі 70 %, а починаючи з 1 квітня 2004 року -  90  %,
що встановлена Указом Президента України № 389/2003 від 05  травня
2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
         року - неправомірними, та стягнуто з  військової
частини А-1778 на користь ОСОБА_1 12722,47 грн. недоотриманої суми
щомісячної надбавки за безперервну  військову  службу  у  Збройних
Силах України та 1582,43 грн. компенсації втрати частини грошового
забезпечення у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
     Постановою Апеляційного суду  Закарпатської  області  від  18
січня  2006  року  апеляційна  скарга  військової  частини  А-1778
задоволена.  Рішення  Ужгородського  міськрайонного  суду  від  14
червня 2005 року скасоване,  та  ухвалене  нове  рішення,  яким  в
задоволенні позову  ОСОБА_1 відмовлено.
     В  касаційній   скарзі   на   постанову   Апеляційного   суду
Закарпатської області від  18  січня  2006  року  ОСОБА_1  ставить
питання про скасування  постанови  суду  апеляційної  інстанції  в
зв'язку  з  неправильним  застосуванням   норм   матеріального   і
процесуального права та залишення  в  силі  рішення  Ужгородського
міськрайонного суду від 14 червня 2005 року.
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Суд апеляційної інстанції повно встановив обставини справи  і
надав належну правову оцінку зібраним по справі доказам. Так,  суд
встановив, що позивач отримував надбавку за безперервну  військову
службу у Збройних Силах України в наступних розмірах, встановлених
відповідними розпорядженнями Міністра оборони  України:   від  26.
05. 2003 р. - 15%, від 13. 11. 2003 р. - 70 %, від  08.  10.  2004
р. - 50 %, від 21. 04. 2004 р. - у розмірах,  встановлених  Указом
Президента України № 389/2003  від  05  травня  2003  ( 389/2003 ) (389/2003)
        
року.
     Суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку  про
відмову в задоволенні позову в зв'язку  з  відсутністю  порушеного
права   позивача   та   вірно   зазначив,   що   питання   виплати
військовослужбовцям надбавок за  безперервну  військову  службу  у
Збройних Силах України врегульовано Указом  Президента  України  №
389/2003  від  05  травня  2003  ( 389/2003 ) (389/2003)
          року,  яким  надано
Міністру оборони України право  встановлювати  щомісячні  надбавки
військовослужбовцям за безперервну  військову  службу  у  Збройних
Силах   України   у   відсотках    до    грошового    забезпечення
військовослужбовців та у залежності від стажу служби. Максимальний
розмір відсотків зазначено в Указі. Тобто на підставі цього  Указу
Міністр оборони  вправі  встановлювати  надбавки,  не  перевищуючи
розміри, вказані в Указі.
     Отже,  при  прийнятті  постанови  суд  апеляційної  інстанції
дійшов вичерпних юридичних висновків  щодо  встановлених  обставин
справи і правильно  застосував  до  спірних  правовідносин  сторін
норми матеріального і процесуального права.
     Постанова   суду   апеляційної   інстанції   належним   чином
мотивована  і  за  своїм  змістом  та  формою  відповідає  вимогам
процесуального закону.
     Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
     За таких обставин,  оскільки  суд  апеляційної  інстанції  не
допустив порушень норм матеріального та процесуального  права  при
прийнятті  постанови  та  вчиненні  процесуальних  дій,  касаційна
скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова - без змін.
     Керуючись    ст.ст.    222,    223,    224,    231    Кодексу 
адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-
     У  Х  В  А  Л  И  Л  А:
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
постанову Апеляційного суду Закарпатської  області  від  18  січня
2006 року  - без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Судді :
     (підпис)  В. I. Бутенко
     (підпис)  Т. О. Лиска
     (підпис)  О. I. Панченко
     (підпис)  М. О. Сорока
     (підпис)  Л. Я. Гончар
     З оригіналом згідно  суддя  Т. О. Лиска