УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Карася О.В., Костенка М.I., Ланченко Л.В., Шипуліної
Т.М.
при секретарі Павлушку Р.С.
розглянувши
у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду
від 21.09.2005 р.
у справі
№ 5/2
господарського суду
Запорізької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю " Торговий дім
"Запорізький арматурний завод"
до
третя особа
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі
Відкрите акціонерне товариство "Запорізький арматурний завод"
про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
18.03.2005р., залишеним без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 21.09.2005р., позов з
урахуванням уточнень позовних вимог від 17.01.2004 р. задоволено
частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від
29.07.2004 р. №0000310205/0 про зменшення в картці особового
рахунку ТОВ "ТД "Запорізький арматурний завод" бюджетного
відшкодування на суму 72 308,29 грн., в т.ч. за жовтень 2003 р.- 4
705,12 грн., лютий 2004 р. - 55 700,00 грн., березень 2004 р. -
183,55 грн., квітень 2004 р. - 11 719,62 грн.; в частині позовних
вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від
31.08.2004р. № . 0000310205/1, від 04.11.2004р. № 0000310205/2
провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судові рішення вмотивовані відсутністю порушення позивачем
підпункту 7.2.1 пункту 7.2. ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки дані щодо номенклатури
товарів (робіт, послуг) податкової накладної від 27.10.2003 р. №
1482 відповідають даним про номенклатуру товарів (робіт, послуг)
специфікації від 27.10.2003 р. № 1422 до договору поставки від
13.01.2003 р. № 84, рахунку від 27.10.2003 р. № 1422, накладної
від 27.10.2003 р. № 90, у зв'язку з чим підтверджується фактичне
придбання позивачем за договором поставки від 13.01.2003 р. № 84
бензину та дизельного палива на загальну суму 28 230,74 грн.,
посилання на які міститься у зазначеній податковій накладній, що
дає підстави для включення витрат по сплаті у ціні придбання ПДВ у
розмірі 4 705,12 грн. до складу податкового кредиту податкової
декларації з податку на додану вартість за жовтень 2003 р.
Підставою для задоволення позову слугував також висновок суду про
те, що підпункт 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
пов'язує дату виникнення у
платника податку права на податковий кредит з датою настання
першої події, якою, зокрема, може бути (а) дата списання коштів з
банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,
послуг), а відтак формування позивачем податкового кредиту на
загальну суму 67 603,19 грн. в період лютий 2004 р.- квітень 2004
р. правомірно здійснено незалежно від того, чи отримав позивач у
податковому періоді, коли було здійснено передоплату за поставку
товару /сировини/, такий товар.
Щодо висновку про припинення провадження у справі суди
виходили з того, що податкові повідомлення-рішення від
31.08.2004р. № . 0000310205/1, від 04.11.2004р. № 0000310205/2 є
похідними від податкового повідомлення-рішення від 29.07.2004 р.
№0000310205/0, а відтак не породжують для платника податків
правових наслідків, щодо яких може виникнути спір, підвідомчий
судам згідно ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за правилами якого
здійснювався судовий розгляд справи.
В касаційній скарзі СДПI по роботі з ВПП у м. Запоріжжі
просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти
нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами
попередніх інстанцій норм матеріального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити
скаргу без задоволення як необгрунтовану.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає залишенню без змін з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне рішення
контролюючого органу вмотивоване порушенням ТОВ "ТД "Запорізький
арматурний завод" підпункту 7.4.5. пункту 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки позивачем
було включено до податкового кредиту витрати зі сплати податку на
додану вартість на підставі податкової накладної, оформленої з
порушенням підпункту "є" підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 цього
Закону, відповідно до якого податкова накладна має містити,
зазначені окремими рядками, зокрема, опис (номенклатуру) товарів
(робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).
Згідно підпункту 7.2.3 цього ж пункту податкова накладна
складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у
двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю,
копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова
накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим
документом.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні
протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із
сплати податків.
Підпунктом 7.2.6 цього пункту передбачено, що податкова
накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю
на його вимогу.
У разі порушення продавцем порядку виписування податкової
накладної на вимогу покупця останній має право звернутися до кінця
поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу
державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви
додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів,
що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана
заява є підставою для включення до податкового кредиту сум податку
на додану вартість, сплаченої у зв'язку з придбанням товарів
(робіт, послуг).
Визначення законодавцем юридичного значення податкової
накладної, встановлення порядку видачі та вимог щодо її
формального змісту дає підстави для висновку, що дотримання
платником податку зазначеного порядку і форми податкової накладної
є обов'язковою умовою для набуття податковою накладною юридичного
значення, а отже і підстави, з якою підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
пов'язує право платника податку на включення до податкового
кредиту витрат по сплаті податку. Однак, зазначення в податковій
накладній номенклатури товарів (робіт, послуг) без детального
опису, зокрема, марки товарів не позбавляє позивача права на
податковий кредит, оскільки за результатами оцінки судами
попередніх інстанцій доказів згідно норм чинного до 1 вересня 2005
року процесуального законодавства дані податкової накладної від
27.10.2003 р. № 1482 цілком відповідають даним бухгалтерських
первинних документів.
Враховуючи викладене та з урахуванням статусу касаційної
інстанції як інстанції, яка відповідно до ст. 220 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і
не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,
висновок судів попередніх інстанцій щодо правомірного формування
позивачем податкового кредиту в податковій декларації з податку на
додану вартість за жовтень 2003 р. у розмірі 4 705,12 грн. є
правильним з огляду на правильність застосування судами попередніх
інстанцій ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Правильним є і висновок суду щодо формування позивачем
податкового кредиту на загальну суму 67 603,19 грн. в період лютий
2004 р.- квітень 2004 р. по товарам, оплаченим позивачем, але
фактично не отриманим у відповідному податковому періоді
формування податкового кредиту, оскільки право на податковий
кредит в силу підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в иникає у платника
податку безвідносно як строків здійснення компенсації за
поставлені товари (роботи, послуги), так і строків отримання
товарів (робіт, послуг).
З огляду на законність висновків судів попередніх інстанцій
щодо прав і обов'язків сторін та правильного вирішення спору,
доводи касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасувань
постановлених у справі судових рішень є безпідставними.
Доводи та підстави касаційної скарги фактично стосуються
постановлених у справі судових рішень лише в частині задоволення
позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
29.07.2004 р. №0000310205/0, що відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
визначило межі перегляду справи касаційною
інстанцією.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 21.09.2005 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України за винятковими
обставинами з підстав та в порядку передбаченими ст. ст. 237-239
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Карась О.В.
Костенко М.I.
Ланченко Л.В.
Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.