Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Чалого С.Я., Харченка В.В., Шкляр Л.Т.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нижньогірського районного споживчого товариства на постанову господарського суду АР Крим від 23 травня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2006 року у справі за позовом Нижньогірського районного споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій,-

У березні 2006 року Нижньогірське районне споживче товариство звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою господарського суду АР Крим від 23 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2006 року, в задоволенні позовних вимог Нижньогірського районного споживчого товариства відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанцій приймаючи рішення виходили з того, що Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з пунктом 1 статті 17 зазначеного Закону за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у таких розмірах у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Зазначеною нормою чітко встановлено що за порушення норм вказаного Закону, встановлені податковою інспекцією, відповідальність несе суб’єкт підприємницької діяльності – Нижньогірське районне споживче товариство, а не продавець.

На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга Нижньогірського районного споживчого товариства, в якій ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Нижньогірського районного споживчого товариства задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Нижньогірського районного споживчого товариства відхилити, а постанову господарського суду АР Крим від 23 травня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.