ВИЩИЙ  АДМIНIСТРАТИВНИЙ  СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     08 листопада  2006 року     м.Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного   суду  України  в
складі:
     головуючого: судді  Фадеєвої Н.М.
     суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
     при секретарі: Коротких В.В.
     розглянувши в судовому засіданні  адміністративну  справу  за
касаційною скаргою  ОСОБА_1на  ухвалу  Харцизького  міського  суду
Донецької області від 22 лютого 2006 року та  ухвалу  апеляційного
суду Донецької області від  11  квітня  2006  року,  у  справі  за
позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету  Харцизької  міської  ради
про усунення порушень закону, -
 
                           ВСТАНОВИЛА:
     ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконкому  Харцизької
міської ради про усунення порушень Закону України  "Про  звернення
громадян" ( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
        .
     Ухвалою Харцизького міського суду від 22  лютого  2006  року,
яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Донецької  області
від 11. квітня 2006  року,  позовну  заяву  ОСОБА_1  залишено  без
розгляду.
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1   просить   скасувати   ухвалу
Харцизького міського суду Донецької області  від  22  лютого  2006
року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від  11  квітня
2006 року, як незаконні, необгрунтовані, несправедливі,  направити
справу на новий розгляд до суду першої інстанції в ішному  складі,
винести орему ухвалу про порушення закону суддями.
     Згідно ст.220 Кодексу адміністративного  судочинства  України
( 2747-15 ) (2747-15)
          суд  касаційної  інстанції   перевіряє   правильність
застосування  судами  першої   та   апеляційної   інстанцій   норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин  у
справі і не може досліжувати докази,  встановлювати  та  визнавати
доведеними обставини, що не були встановлені у  судовому  рішенні,
та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
     Перевіривши  матеріали  справи,   правильність   застосування
судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  норм  матеріального  і
процесуального  права,  правової   оцінки   обставин   у   справі,
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить  до
висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає  виходячи  з
наступного.
     Відповідно до ст. 1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         зазначений Кодекс
визначає повноваження адміністраивних судів  щодо  розгляду  справ
адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних
судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
     Таким  чином  розгляд   справ   адміністративної   юрисдикції
здійснюється  в  адміністративних   судах   за   певним   порядком
встановленим Кодексом адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Чатиною 3 статті  128  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          встановлено
повноваження адміністративного суду в разі  повторного  неприбуття
позивача, належним чином  повідомленого  про  дату,  час  і  місце
судового розгляду, без поважних причин або  без  повідомлення  ним
про причини неприбття,  якщо  від  нього  не  надійшло  заяви  про
розгляд справи за його відсутності, то суд залишає  позовну  заяву
без розгляду.
     Пунктом  4  частини  1  ст.  155  КАС   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        
передбачено, що  суд  своєю  ухвалою  залишає  позовну  заяву  без
розгляду  в  разі,  якщо  позивач  повторно  не  прибув  у  судове
засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини
неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за
його відсутності.
     Ухвалою  Харцизького  міського  суду  від   26.01.2006   року
особиста участь позивачки ОСОБА_1  у  судовому  засіданні  визнана
обовязковою.
     Як встановлено судами  попередніх  істанцій  ОСОБА_1,  будучи
належним  чином  повідомленою  про  дату,  час  і  місце  судового
розгляду,  двічі - 09 та 22 лютого 2006 року у судові засідання не
прибула, не повідомила суд про причини  неявки,   не  подала  суду
заяву про можливість розгляду справи у її відсутність.
     Таким  чином,  враховуючи   вищевикладене,   суд   касаційної
інстанції приходить до висновку, що  судами  попередніх  інстанцій
вірно застосовані норми  процесуального права,  на  підставі  яких
суди дійшли  висновку про залишення позовоної  заяви  ОСОБА_1  без
розгляду.
     Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
     Відповідно  до  ч.1   ст.   224   Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної  інстанції  залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові  рішення  -  без  змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не  допустили
порушень норм матеріального і процесуального права  при  ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
     Судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні  судових
рішень  дано правильну правову оцінку  обставин  у  справі,  вірно
застосовано  норми  матеріального  і  процесуального  права,  тому
касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
     Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
          України, колегія суддів, -
 
                            УХВАЛИЛА:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без  задоволення,  а  ухвалу
Харцизького міського суду Донецької області  від  22  лютого  2006
року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від  11  квітня
2006 року - без змін.
     Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
     Судді