ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     8 листопада 2006 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     головуючого Співака В.I.,
 
     суддів Білуги С.В.,
 
     Гаманка О.I.,
 
     Заїки М.М.,
 
     Загороднього А.Ф.,
 
     при секретарі Дашківській О.Є.,
 
     за участю позивача ОСОБА_1,
 
     розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу  військової
частини А 1061 на рішення Богунського районного суду  м.  Житомира
від 17.11.2005р. та ухвалу апеляційного суду Житомирської  області
від 26.12.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1до військової частини
А 1061 про стягнення щомісячної надбавки за безперервну службу, -
 
                           встановила:
 
     У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного
суду м. Житомира з  позовом  до  військової  частини  А  1061  про
стягнення  заборгованості  по  виплаті  щомісячної   надбавки   за
безперервну службу згідно  Указу  Президента  України  №  389  від
05.05.2003р ( 389/2003 ) (389/2003)
        .
 
     Рішенням  Богунського  районного   суду   м.   Житомира   від
17.11.2005р. позов ОСОБА_1було задоволено. Стягнуто  з  військової
частини А 1061 на користь ОСОБА_1невиплачену частину  надбавки  за
безперервну службу за період з травня 2003р.  по  лютий  2005р.  в
сумі 13 999, 11грн. та державне мито в сумі 140грн.
 
     Ухвалою   апеляційного   суду   Житомирської   області    від
26.12.2005р. апеляційну скаргу  військової  частини  А  1061  було
відхилено, а рішення Богунського районного суду  м.  Житомира  від
17.11.2005р. залишено без змін.
 
     Військова частина А 1061  подала  касаційну  скаргу,  в  якій
просить  рішення  Богунського  районного  суду  м.  Житомира   від
17.11.2005р. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області  від
26.12.2005р. скасувати та прийняти  нове  рішення  про  відмову  в
задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
 
     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів щодо застосування судами  першої  та  апеляційної  інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Суди при розгляді справи керувались Указом Президента України
від 05 травня 2003 року  №  389/2003  ( 389/2003 ) (389/2003)
          "Про  надбавки
військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства  внутрішніх
справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України
та Управління державної охорони України  за  безперервну  службу",
який передбачає право, а не обов'язок,  Міністра  оборони  України
встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил  України  щомісячні
надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах  України
у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати
у службовій діяльності, залежно від стажу служби.
 
     Відповідно до пункту  2.4  Iнструкції  про  порядок  і  умови
виплати щомісячної надбавки  за  безперервну  військову  службу  в
Збройних Силах  України,  затвердженої  наказом  Міністра  оборони
України №  149  ( z0411-03 ) (z0411-03)
          від  26  травня  2003  року  виплата
надбавки  здійснюється  в  межах  фонду  грошового   забезпечення,
затвердженого   в   кошторисах   військових   частин,   військових
навчальних  закладів,  організацій,  установ.  Крім   того   наказ
Міністра оборони України № 149 ( z0411-03 ) (z0411-03)
          від  26  травня  2003
року передбачає, що  розмір  щомісячної  надбавки  за  безперервну
службу в Збройних Силах України щорічно встановлюються, виходячи з
наявного  фонду  грошового  забезпечення,  за  рішенням   Міністра
оборони України. Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  щомісячні
надбавки за безперервну  службу  нараховувались  та  виплачувались
ОСОБА_1 у відповідності з розпорядженнями Міністра оборони України
щодо розміру щомісячних надбавок за безперервну службу в  Збройних
Силах України. Дані  розпорядження  дублювалися  телеграмами  щодо
виконання вимог пункту  2  Наказу  Міністра  оборони  України  від
26.05.2003р. № 149  ( z0411-03 ) (z0411-03)
          ,  які  містяться  в  матеріалах
справи.
 
     Обставини справи встановлені судами повно  і  правильно,  але
суди не вірно застосували норми матеріального права, а тому судові
рішення першої та апеляційної інстанції  підлягають  скасуванню  з
постановленням нового рішення про  відмову  в  задоволенні  позову
ОСОБА_1
 
     Керуючись  ст.ст.  212,  220,  221,  223,  229,  230  Кодексу
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
           ,   колегія
суддів -
 
                           постановила:
 
     Касаційну скаргу військової частини А 1061 задовільнити.
 
     Рішення  Богунського   районного   суду   м.   Житомира   від
17.11.2005р. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області  від
26.12.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини  А
1061 про стягнення щомісячної надбавки  за  безперервну  службу  -
скасувати.
 
     Постановити нове рішення.
 
     В задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А 1061 про
стягнення щомісячної надбавки за безперервну службу відмовити.
 
     Постанова оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий В.I. Співак
 
     Судді С.В. Білуга
 
     О.I. Гаманко
 
     М.М. Заїка
 
     А.Ф. Загородній
 
     Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга