ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого
С.Я.
при секретарі - Деревенському I.
розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною скаргою
Приватного підприємства "Ротерм" на постанову Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 21.02.2006р. у
справі за позовом Приватного підприємства "Ротерм" до
Звенигородської об"єднаної державної податкової інспекції про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач Приватне підприємство "Ротерм" звернулося до
господарського суду з позовом до Звенигородської ОДПI про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення від 31.03.2005р. №
0000121500/0, згідно з яким відповідач визначив позивачу податкове
зобов"язання з податку на прибуток за 2004р. у сумі 34 177 грн., у
тому числі 32 550 грн. основного платежу і 1 627 грн. штрафних
(фінансових) санкцій, посилаючись на безпідставність до
нарахування йому відповідачем податку на прибуток за 2004р.,
оскільки відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про
правовий режим території, ща зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
позивач в 2004р.
був звільнений від сплати цього податку.
Постановою господарського суду Черкаської області від
19.05.2005р. позовні вимоги ПП "Ротерм" задоволені.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 21.02.2006р. апеляційна скарга
Звенигородської ОДПI задоволена, постанова господарського суду
Черкаської області від 19.05.2005р. скасована, відмовлено в
задоволенні позову ПП "Ротерм".
Не погоджуючись з постановою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 21.02.2006р., ПП " Ротерм"
звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду
України, у якій просить скасувати вищезазначену постанову,
залишити в силі постанову господарського суду Черкаської області
від 19.05.2005р., посилаючись на порушення норм матеріального
права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіркою податкової декларації позивача з податку на
прибуток за 2004р. встановлено, що позивач в порушення вимог ст..
15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
застосував пільгу щодо звільнення від оподаткування
прибутку за 2004р., яка не передбачена цим законом. У зв"язку з
цим за результатами перевірки відповідачем було донараховано
позивачу 32 550 грн. податку на прибуток за 2004р.
На підставі акту від 29.03.2005р. № 142/15-121 Звенигородська
ОДПI надіслала ПП "Ротерм" спірне податкове повідомлення-рішення
про визначення підприємству відповідно до підпункту "в" підпункту
4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000р. №
2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 34 177 грн.,
у тому числі 32 550 грн. основного платежу і 1 627 грн. штрафу,
передбаченого підпунктом 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 цього
закону.
Як вбачається з матеріалів справи, місцем реєстрації та
місцезнаходження приватного підприємства "Ротерм" є селище
міського типу Лисянка Черкаської області, яке відповідно до
постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991р.
( 106а-91-п ) (106а-91-п)
"Про організацію виконання постанов Верховної Ради
Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР
"Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного
забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" віднесено до зони посиленого
радіолекологічного контролю.
Відповідно до пункту 2.1. ст.. 2 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від 22.05.1997р.
№ 283/97-ВР платниками податку з числа резидентів є - суб"єкти
господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші
підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність,
спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за
її межами.
Згідно ст.. 4 Закону України " Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
платниками податків і зборів
є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України
покладено обов"язок сплачувати податки і збори .
Платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення,
інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи,
а також фізичні особи, які мають статус суб"єктів підприємницької
діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами
покладено обов"язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (
обов"язкові платежі), пеню, штрафні санкції ( п.1.1 ст. 1 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до ст.. 7 Закону України "Про правовий режим
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
підприємства, об"єднання
і організації, колгоспи, розташовані у зонах гарантованого
добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю,
звільняються від оподаткування, крім платежів і відрахувань до
місцевих бюджетів. Для них Кабінетом Міністрів України
встановлюються пільгові умови фінансування, гарантоване
матеріально-технічне забезпечення.
Суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку, що
Закон України "Про правовий режим території, що зазнала
радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 791а-12 ) (791а-12)
не є законом про оподаткування.
Відповідно до преамбули Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
він визначає принципи побудови системи
оподаткування в Україні, податки і збори до
бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов"язки
і відповідальність платників податків. Частинами 1, 3 статті 1
цього Закону в редакції закону України від 22.12.1998р. № 333-ХIУ
( 333-14 ) (333-14)
, чинній на момент виникнення спірних правовідносин,
передбачено, що встановлення і скасування податків і зборів (
обов"язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових
фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою
України, Верховною Радою АРК і сільськими, селищними, міськими
радами відповідно до цього Закону, інших законів України про
оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (
обов"язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору
у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та
теплову енергію і пільги щодо оподаткування не можуть
встановлюватися іншими законами України, крім законів про
оподаткування.
Оскільки Закон України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
є спеціальним законом про оподаткування, виходячи із
правила співвідношення загальної і спеціальної норм у разі їх
конкуренції, його норми підлягають застосуванню при вирішенні
спору, зокрема щодо пільг з оподаткування у випадку встановлення
таких пільг іншими законами, крім законів про оподаткування.
Статтею 15 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що ставки податку на
прибуток, пільги щодо податку, об"єкт оподаткування, порядок
обчислення оподаткованого прибутку, строки і порядок сплати та
зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та
змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.
Пільги для суб"єктів господарювання, які зареєстровані на
території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи Законом України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, не встановлені.
Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно вважає
висновки суду першої інстанції такими, що не грунтуються на нормах
законодавства, оскільки Закон України "Про правовий режим
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
до законів про
оподаткування не відноситься, тому не змінює порядок
оподаткування, а встановлює спеціальний режим діяльності
господарюючих суб"єктів на зазначеній території.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України
дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанцій належним
чином з'ясовано обставини справи та дано їм належну правову
оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які
могли призвести до зміни чи скасування постанови Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 21.02.2006 р. у
справі № 07/1924 не встановлено.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ротерм" залишити
без задоволення. а постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 21.02.2006р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :