ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     У Х В А Л А
 
     IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     08 листопада  2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду   України  у
складі :
     Суддів:  Бутенка В. I.,
     Лиски Т. О. (доповідач),
     Панченка О. I.,
     Сороки М. О.,
     Гончар Л. Я.,
     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної  справи  за   позовом    ОСОБА_1   до   Головного
Управління  МВС  України  в  Київській  області  про   перерахунок
пенсії,  -
 
                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :
     Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня
2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління МВС
України в м. Києві про перерахунок пенсії - відмовлено.
     Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28  лютого  2006  року
апеляційна скарга ОСОБА_1  відхилена,  а  рішення  Шевченківського
районного суду м. Києва від 22 липня 2005 року залишено без  змін.
Виправлено  допущену  описку  в  назві  відповідача  та  зазначено
відповідачем Головне Управління МВС України в Київській області.
     У касаційній скарзі на рішення Шевченківського районного суду
м. Києва від 22 липня 2005 року та  ухвалу  Апеляційного  суду  м.
Києва  від  28  лютого  2006  року  ОСОБА_1  ставить  питання  про
скасування судових рішень в зв'язку з  неправильним  застосуванням
норм матеріального і  процесуального  права  та  ухвалення  нового
рішення про задоволення позову.
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відповідно  до ч.3 ст.  220-1  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і  залишає  рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
     Суди  першої  та  апеляційної  інстанцій   повно   встановили
обставини справи  і  надали  належну  оцінку  зібраним  по  справі
доказам та вірно застосували до спірних правовідносин сторін Закон
України  "Про  пенсійне  забезпечення  військовослужбовців,   осіб
начальницького і  рядового  складу  органів  внутрішніх  справ  та
деяких  інших  осіб"  ( 2262-12 ) (2262-12)
        ,  постанову  Кабінету  Міністрів
України № 393 від 17 липня 1992  ( 393-92-п ) (393-92-п)
          року  "Про  порядок
обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій і  грошової
допомоги  особам  офіцерського  складу,   прапорщикам,   мічманам,
військовослужбовцям  надстрокової  служби  за  контрактом,  особам
начальницького і  рядового  складу  органів  внутрішніх  справ  та
членам їх сімей", Указ Президента України № 173 від 23 лютого 2002
( 173/2002 ) (173/2002)
           року    "Про    посилення    соціального    захисту
військовослужбовців  та  осіб  рядового  і  начальницького  складу
органів внутрішніх справ".
     Суди першої та апеляційної  інстанцій  дійшли  обгрунтованого
висновку,  відмовляючи  в  задоволенні  позовних  вимог,  оскільки
заявник звільнився з лав Збройних Сил України в 1997  році,  тобто
до набрання чинності Указами Президента України від 14 липня  1999
року та від 23  лютого  2002  року;  під  час  проходження  служби
надбавок не отримував, а тому і не має права на перерахунок пенсії
з урахуванням цих надбавок.
     Доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку,  що
при  розгляді  справи  допущено  порушення  норм  матеріального  і
процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
         як підстави для зміни,  скасування  судового  рішення,
залишення позовної заяви без розгляду або закриття  провадження  у
справі.
     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити  без  задоволення,  оскільки  судові  рішення
ухвалені з додержанням норм  матеріального і процесуального права,
правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної
скарги висновків судів не спростовують.
     Таким чином, підстави для передачі справи на  розгляд  складу
колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.
     Керуючись    ст.ст.   220-1,   223,    224,    231    Кодексу 
адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-
     У  Х  В  А  Л   И  Л  А  :
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня  2005
року та ухвалу Апеляційного суду  м.  Києва  від  28  лютого  2006
року - без  змін .
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Судді :
     (підпис)  В. I. Бутенко
     (підпис)  Т. О. Лиска
     (підпис)  О. I. Панченко
     (підпис)  М. О. Сорока
     (підпис)  Л. Я. Гончар
     З оригіналом згідно  суддя  Т. О. Лиска