ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого
С.Я.,
при секретарі: Дерев енському I.I.
за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Полі-Пак" на постанову Луганського апеляційного господарського
суду від 13 березня 2005 року у справі за позовом Товариства з
обмеженою відповідальністю "Полі-Пак" до Луганської митниці,
управління Державного казначейства України в Луганській області,
3-та особа на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аладін", про визнання
недійсними податкових повідомлень та стягнення суми, -
встановила:
У вересні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Полі-Пак" звернулося до суду з позовом до Луганської митниці,
Управління Державного казначейства в Луганській області про
визнання недійсним податкових повідомлень-рішень № 5,6 від
03.03.2005 року та стягнення помилково сплаченої суми ввізного
мита, податку на додану вартість і штрафних санкцій у розмірі
58844,82 грн. Заявлені вимоги обгрунтовувались тим, що висновки,
викладені першим відповідачем в спірних повідомленнях про
донарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій, не
відповідають фактичним обставинам справи та вимогам Законів
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, "Про
податок на додану вартість", "Про митний тариф України", Основним
правилам інтерпретації класифікації товарів.
На думку позивача, підставою для визначення податкового
зобов'язання було невірне визначення коду товару - кліпси
алюмінієві, що були імпортовані позивачем.
Постановою господарського суду Луганської області від 12
грудня 2005 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю
"Полі-Пак" задоволено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
13 березня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, та у
задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, Товариство з
обмеженою відповідальністю "Полі-Пак" звернулося з касаційною
скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної
інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обгрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається
на те, що апеляційний суд неправильно трактував Основні правила
інтерпретації класифікації товарів зовнішньоекономічної
діяльності, а саме правило 2, яке встановлює підстави класифікації
некомплектного чи незавершеного товару. Також вважає, що першим
відповідачем порушено принцип визначення коду товару, а саме
кліпси алюмінієві, що потягло за собою невірне донарахування
податку на додану вартість та штрафних санкцій при їх
імпортуванні.
В судовому засіданні касаційної інстанції представники
Луганської митниці просили залишити скаргу без задоволення,
вважаючи постанову апеляційного суду законною та обгрунтованою,
інші учасники процессу не з'явилися, про час і місце розгляду
справи повідомлені.
Розглянувши касаційну скаргу та перевіривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про
відсутність підстав для її задоволення.
Згідно вимог ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення
судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло
призвести до неправильного вирішення по суті.
Iз матеріалів справи вбачається, що при перегляді прийнятого
рішення в апеляційному порядку судом правильно встановлені
фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини та
застосовані до цих правовідносин норми матеріального права.
Апеляційний суд прийшов до вірного висновку, що після
перевірки Луганською митницею класифікації товару відповідно до
вимог УКТ ЗЕД встановлено, що позивачем було невірно класифіковано
товар "кліпси алюмінієві", оскільки скоби (кліпси) дротяні з
алюмінію у блоках для затискання (фіксації) кінцевих країв
ковбасних виробів (сирів) класифікуються в товарній позиції 8305
КДК ЗЕД за кодом 8305200000 (скоби дротяні у блоках).
Таким чином, Луганською митницею було правомірно визначено
податкове зобов'язання та направлено податкові повідомлення № 5, 6
від 03.03.2005 року про сплату податку на додану вартість та
ввізного мита при виявленні заниженої суми податкового
зобов'язання на підставі п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2, п.п. 4.2.2 п.
4.2 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язання
платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України вважає, що рішення суду апеляційної інстанції
скасуванню не підлягає.
Рішення викладене достатньо повно, висновки обгрунтовані з
посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють
спірні правовідносини та відповідають чинному законодавству.
При розгляді справи судом було правильно застосовано норми
матеріального та процесуального права та дана вірна правова оцінка
встановленим обставинам.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Пак"
на порушення апеляційним судом норм матеріального та
процесуального права безпідставне, оскільки матеріали справи
спростовують обставини, викладені в касаційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю
"Полі-Пак" залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
13 березня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: