ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бутенка В.I.,
Сороки М.О. (доповідача),
Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за позовом
Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська
авіаційна транспортна компанія" (далі - ДП МОУ "Українська
авіаційна транспортна компанія") до Державної податкової
інспекції у Подільському районі м. Києва (далі - ДПI) про визнання
недійсним податкового повідомлення - рішення,
встановила:
У травні 2005 року ДП МОУ"Українська авіаційна транспортна
компанія" звернулось до суду з позовом до ДПI про визнання
недійсним податкового повідомлення - рішення.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22 липня 2005 року,
залишеним без зміни ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 16 листопада 2005 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ДП МОУ"Українська авіаційна транспортна
компанія", посилаючись на порушення судом норм матеріального і
процесуального права, просить судові рішення скасувати та
постановити нове про задоволення позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що
відповідно до п. п. 7.2.4 п.7.2 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється включення до
податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не
підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У
разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом
суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту,
залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами,
платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових
санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму
податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом
документами.
Відповідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладної,
податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення
особою, яка не зареєстрована як платник податку на додану
вартість. Податкові накладні, виписані ПП "Мобіленд" № 0126 від
05.09.2003 р. та № 0129 від 09.09.2003 р., який не є платником
податку на додану вартість, не надають права позивачу відносити ці
суми ПДВ до податкового кредиту. Таким чином відповідачем
правомірно донараховано позивачу суми ПДВ в розмірі 18895,20 грн.
Крім того, відповідно до п. п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону
України "Про погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
в редакції, яка діяла на момент прийняття оспорювального
повідомлення-рішення, у разі коли контролюючий орган самостійно
донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за
підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2
ст. 4 зазначеного Закону, такий платник податків зобов'заний
сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати
(заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових
періодів, встановлених для такого виду податку, збору
(обов'язкового), починаючи з податкового періоду, на який припадає
отримання таким платником податків податкового повідомлення від
контролюючого органу, але не більше 50 % від такої суми та не
менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно
за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових
періодів, що минули. Отже, ДПI правомірно застосувала до ДП МОУ
"Українська авіаційна транспортна компанія" штрафні санкції у сумі
9447,60 грн.
Суд апеляційної інстанції обгрунтовано погодився із таким
висновком і доводи касаційної скарги його не спростовують.
Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
(далі КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
) підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і
процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для їх обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони
України "Українська авіаційна транспортна компанія" залишити без
задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 22 липня
2005 року і ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
16 листопада 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді : (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя: