Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
Коментар до рішення ( sp11/003-1 ) (sp11/003-1)
.
Спір про звернення стягнення на майно боржника (2001р.)
ХХ вересня 2001 року до Господарського суду міста Києва було
направлено позовну заяву від відкритого акціонерного товариства
"ХХХ" з позовом до Науково-виробничого підприємства "УУУ"
(товариство з обмеженою відповідальнісю) про звернення стягнення
на майно, (ціна позову 258 116 грн. 98 коп.).
ХХ.ХХ.2000 року між позивачем та відповідачем було укладено
договір овердрафту №1 та додаткову угоду від ХХ.ХХ.2000 №1.
Відповідно до цього договору позивачем було надано кредит
відповідачеві у формі овердрафту з лімітом 380 000 гривень.
Відповідно до умов кредитного договору Відповідач зобов'язувався
сплачувати щомісяця відсотки за користування кредитом та повернути
кредит у повній сумі ХХ грудня 2000 року.
Забезпеченням зобов'язань за договором про надання кредиту у формі
овердрафту є грошові потоки за поточним рахунком у банку, договори
застави, поруки, гарантії ні з Відповідачем, ні з третіми особами
не укладались.
Зобов'язання за кредитним договором стосовно повернення кредиту
були виконані частково у сумі 134757,90 грн. Відсотки за
користування кредитом сплачені частково у сумі 212692,69 грн.
Тобто на момент подання позовної заяви сума боргу склала 258
116,98 грн. (сума основного боргу 245242,10 грн., сума несплачених
у строк відсотків 12874,88 грн.).
З метою безпосереднього врегулювання спору керівництвом ВАТ "ХХХ"
відповідачу було направлено претензію з вимогою про погашення
заборгованості по основному боргу тобто 245 242,10 грн, яка була
визнана в повній сумі. А також у відзові на претензію відповідачем
повідомлялося, затримка в погашенні заборгованості була викликана
тим, що відповідач не мав об'єктивної можливості проводити
будь-які розрахунки зі свого розрахункового рахунку, оскільки усі
розрахунки було блоковано податковими органами. На час подання
відзиву на претензію підприємством було проведено велику роботу по
погашенню податкової заборгованості в сумі більш ніж 1 000 000
грн. та операції по банку було розблоковано.
У зв'язку із збільшенням суми боргу по несплачених відсотках
керівництвом ВАТ "ХХХ" було направлено претензію відповідачеві на
суму 42 371 грн. 11 коп., яку також було визнано в повній сумі.
Відповідач у відзові на вищенаведену претензію повідомляв, що не
мав можливості проводити будь-які перерахунки з приводу не
розрахунків дебіторів. Та вибачався за викликані несплатою
заборгованості незручності.
Але оскільки в терміни, що визначені чинним законодавством
заборгованість погашено не було, кошти на рахунок позивача не
надавалися. Позивач керуючись ст. 8 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
виставив до поточного рахунку Відповідача платіжні вимоги від
ХХ.ХХ.2000 № 1 на суму 256 842 грн. 10 коп. та від ХХ.ХХ.2000 №2
на суму 423 71,11 грн.
У зв'язку з відсутністю коштів у боржника зазначені платіжні
вимоги були вміщені до картотеки, відповідно ХХ.ХХ.2000 та
ХХ.ХХ.2000, на позабалансовий рахунок №0000.
На виконання ст. 19 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
ХХ.ХХ.2001 AT "ААА" повернув
Позивачеві зазначені платіжні вимоги.
Станом на ХХ.ХХ.2001 загальна сума заборгованості Відповідача
перед Позивачем за договором від ХХ.ХХ.2000 № 1 складала 258 116,
98 грн. На кошти, що знаходилися на рахунку Відповідача було
накладено арешт Державною виконавчою службою Н-ського районного
управління юстиції у місті Києві.
Враховуючи усе вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 32, 161
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 2, 67, 82
Господарського кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позивач просив суд
звернути стягнення на майно, що належало науково виробничому
підприємству "УУУ" (ТОВ) на праві власності, для погашення
заборгованості перед ВАТ "ХХХ" у сумі 258 116 грн. 98 коп.
ХХ.ХХ.2001 року відбулося судове засідання Господарського суду
міста Києва, на якому заслухавши пояснення представників сторін,
розглянувши наявні матеріали справи, суд відзначив:
ХХ.ХХ.2000р між позивачем та відповідачем було укладено договір
про надання кредиту у формі овердрафту № 1 та ХХ.ХХ.2000р.
додаткова угода до вказаного вище договору з лімітом 380000 грн.
Термін дії договору визначався сторонами до ХХ.ХХ.2000 р.
За умовами кредитного договору відповідач зобов'язувався
сплачувати щомісяця відсотки за користування кредитними коштами та
повернути кредит у вищезазначений строк.
З наданих суду доказів вбачалося, що заборгованість відповідача за
кредитним договором складала 258 116, 98 грн (в матеріалах справи
наводився розрахунок). Проти вказаного позивачем розміру
заборгованості відповідач, як вже зазначалося, не заперечував. При
цьому також бралося до уваги те, що дана сума заборгованості була
визнана відповідачем у відповідях на претензії.
У відповідності до ст. 8 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивачем були виставлені платіжні вимоги на
стягнення зазначеної суми заборгованості, які повернуті позивачеві
без виконання через відсутність грошових коштів.
Таким чином вимоги позивача слід було визнати обгрунтованими і
такими, що підлягають задоволенню. Враховуючи наведене, керуючись
ст.ст. 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судом було вирішено
позов задовольнити, а саме звернути стягнення на майно Товариства
з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства
"УУУ" в сумі 258116, 98 грн. на користь Відкритого акціонерного
товариства "ХХХ".