Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
Коментар до рішення ( sp01/001-1 ) (sp01/001-1)
.
ПОДАТКОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО
Земельний податок.
Приватизація державних об'єктів створила не тільки можливість
суб'єктам підприємницької діяльності отримати у власність
нерухомість, але й породила цілу низку спірних питань у сфері
оподаткування нових власників приватизованих об'єктів за
користуванн земельними ділянками. Арбітражним судом м. Києва була
розглянута справа із спору, що виник між підприємством - власником
нерухомого майна та органами ДПІ. Підставою виникнення спору було
питання, чи повинен сплачувати земельний податок власник неру
омого майна в разі, коли відсутні документи, що підтверджують
право власності або користування земельною ділянкою.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним
рішення ДПІ у Н-ському районі м.Києва № 0001 від 01.01.99р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не є ні власником, ні
користувачем земельної ділянки, і відповідно до чинного зак
нодавства України не є платником земельного податку.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує
посилаючись на те, що відсутність у позивача документів, що
посвідчують право на земельну ділянку або на право тимчасового
користування земельною ділянкою не є підставою для несплати земель
ого податку при фактичному користуванні земельною ділянкою.
Регіональне відділення фонду державного майна України по м. Києву
надало відзив, в якому зазначило про те, що між регіональним
відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Дочірнім
підприємством " ХХХ " був укладений договір купівлі-прод жу
цілісного майнового комплексу в м. Києві, вул. Т-ська, 5.; договір
був посвідчений Першою Київською державною нотаріальною конторою
20.05.1997р. за реєстром № 21-1930; на підставі даних паспорта
земельної ділянки від 1995р., листа Київського управ іння
виробничою технологічного ресурсозабезпечення від 15.05.96р. за №
38 в п.1.1 договору був внесений розмір земельної ділянки, на якій
знаходиться майновий комплекс; Регіональне відділення Фонду
державного майна України по м. Києву не є уповноваж ним органом по
наданню земельних ділянок, про це свідчить також позивач в своїй
заяві; Регіональне відділення ФДМ України по м. Києву листом
№30-03/2766 від 28.05.1998р. звернулося до Київського міського
управління земельних ресурсів та до Держадміні трації Н-ського
району м. Києва з проханням допомогти ДП " ХХХ " в оформленні
договору тимчасового користування земельною ділянкою.
Листом від 12.03.1999 року №21\5\5 позивач звернувся до суду з
клопотанням про доповнення позовних вимог вимогою про повернення
суми донарахованого та сплаченого податку, суми сплачених
фінансових санкцій та суму пені у загальному розмірі 16726,21 гр.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
25.12.1998 року ДПІ у Н-ському районі м. Києва була здійснена
перевірка ДП " ХХХ " на предмет правильності обчислення та
своєчасності сплати останнім податку на землю за період з
24.07.1997 року до 25.12.1998 року, про що був складений
відповідний ак перевірки. На підставі даного акту перевірки
відповідачем було прийнято оспорюване рішення від 01.01.1999 року
№ 0001 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі
6475,55 грн.
На підставі викладеного відповідачем були виставлені до виконання
відповідні інкасові доручення, які були виконані у повному обсязі.
В акті перевірки від 25.12.1998 року зазначено, що у ході
перевірки було встановлено наступне:
Згідно Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № НА
020001 від 20.05.1997 р. Продавець (РВФДМ по м. Києву) продав, а
Покупець (ДП " ХХХ ") купив державне майно цілісного майнового
комплексу Київського управління виробничою технологічн го
ресурсозабезпечення, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул.
Т-ська, 5 на земельній ділянці загальною площею 4238 м. кв., яка
надана в тимчасове користування на підставі Постанови ЦК Компартії
та Кабінету Міністрів України від 12.01.1989 р. № 1 , та Рішення
Н-ської райдержадміністрації м. Києва від 11 квітня 1994 року №
205 (паспорт земельної ділянки зареєстрований в Київський міській
державній адміністрації під № 9017604), проведена інвентаризація,
є Технічний звіт по встановленню меж земл користування, який
зареєстрований в Київземі 15.03.96 р., код ділянки 90176005 і
занесена до Державного Земельного Кадастру в м. Києві; згідно з
протоколом інвентаризації майно підприємства включає в себе всі
його активи і пасиви, інвентар, обладнанн , устаткування, інше
майно, нежитлові будівлі згідно із свідоцтвами про власність від
18.03.97р. № 010000197 та № 010000195, наданими Київською міською
державною адміністрацією; згідно з довідками-характеристиками БТІ
від 22.07.1997 р. № 133107-8, № 33103-8 відчужується: нежилий
будинок загальною площею 653,3 м.кв., залишкова вартість -
99739,00 грн., нежилий будинок загальною площею 534,2 м.кв.
залишкова вартість - 75855 грн.; право власності на майно
переходить до Покупця з моменту нотаріально о посвідчення цього
Договору (№ НА 0712731 від 24.07.1997 р.); цей договір був
посвідчено Івановим І.О., державним нотаріусом Першої Київської
державної нотаріальної контори; у відповідності зі ст.227 ЦК
( 1540-12 ) (1540-12)
України цей договір зареєстровано Київському міському
БТІ, реєстраційний номер в реєстрі № 21-1930; вказаний в цьому
Договорі об"єкт продано за 338800,00 (триста тридцять вісім тисяч
вісімсот гривень) які були сплачені платіжними дорученнями:
04.07.1997р. №266 - 25423,40 грн., 18.11 1997р. №559 - 100000,00
грн., 28.11.1997 р. № 605 - 213376,60 грн. і були взяті на
облік0І/рахунку з 01.09.97р. згідно акту інвентаризації; має місце
фактичне використання земельної ділянки загальною площею 4238
м.кв.. яка знаходиться за адресою: м Київ, вул. Т-ській, 5, в 59
економічній зоні; ст. 30 Земельного Кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
визначено, що при передачі підприємствами, будівель її споруд
іншим підприємствам, разом з цими об`єктами до них переходить
право користування земельною ділян ою, на якій знаходяться
споруди; також згідно п.5 Рішення № 216 від 10.07.97 р. Київської
міської Ради "Про плату за землю в м. Києві" вказано, що при
переході прав на будівлю, або споруду плата за землю справляється
з дня виникнення права власності, або право користування будівлею,
або спорудою; ст. 15 Закону України "Про внесення змін і доповнень
до Закону України "Про плату за землю" від 19.09.96р.( 378/96-ВР ) (378/96-ВР)
власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з
дня виникнення пр ва власності, або права користування земельною
ділянкою; у разі припинення права власності або права користування
земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період
перебування землі у власності або користуванні у поточному році;
згідно ст.2 закону України "Про плату за землю" від 03.07.92р. (
2535-12 ) використання з емлі в Україні є платним; розрахунок
земельного податку до ДПІ у Н-ському районі м. Києва ДП " ХХХ " не
подавало, чим порушено ст.13,14,15,17 Закону України "Про внесення
з ін і доповнень до Закону України "Про плату за землю" від
19.09.96р. ( 378/96-ВР ) (378/96-ВР)
, ст.6 Закону України "Про внесення змін
до Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Згідно ст.ст.7,17,19,22,23 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
передача землі у постійне (тимчасове) користування або у
власність, зокрема підприємствам, провадиться Радами народних
депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки; пр во
власності на землю або право користування земельною ділянкою
виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж
земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа,
що посвідчує це право; таким документом є державний акт , я ий
видається і реєструється, зокрема щодо даного випадку,
Київміськрадою.
З наданих та залучених до матеріалів справи листів Київського
міського управління земельних ресурсів та Головного управління
архітектури та містобудування встановлено, що в архівах даних
організацій відсутні рішення (Київміськради) про відведення зем
льної ділянки площею 4237,93 кв.м, на якій, як зазначено в акті
перевірки, знаходиться придбаний позивачем об"єкт і яку
використовує позивач.
В матеріалах справи має місце лише дозвіл №205 від 11.04.1994
року, виданий відділом благоустрою Н-ського райвиконкому м. Києва
Київському управлінню виробничою технологічного
ресурсозабезпечення, об`єкт якого був приватизований позивачем, в
якому за начається про надання дозволу встановлення залізобетонної
огорожі навкруги тимчасово відведеної території бази по вул.
Т-ській , 5 замість легкої металевої.
В договорі купівлі-продажу (копія в матеріалах справи), укладеному
позивачем зазначено, що загальна площа приміщень, приватизованих
ДП " ХХХ ", становить 1187,5 кв. м.
Згідно ст.30 Земельного кодексу України (ч.3) ( 561-12 ) (561-12)
при
передачі підприємствами, установами, організаціями будівель та
споруд іншим підприємствам та організаціям разом з цими об"єктами
до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій
знаходяться зазначені будівлі та споруди.
За таких обставин судом встановлено, що до позивача з моменту
отримання ним приватизованого об`єкту перейшло право користування
земельною ділянкою загальною площею 1187,5 кв.м., відповідно до
розміру якої позивач, незалежно від факту відсутності акт
землекористування, повинен сплачувати земельний податок за
фактичне і безспірне землекористування. Докази щодо користування
(або права користування) позивачем рештою земельної ділянки, площу
якої визначив відповідач, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином загальний розмір земельного податку, що підлягає
сплаті позивачем становить 1814,47 грн.; сума земельного податку у
розмірі 4661,08 донарахована безпідставно і оспорюване рішення
підлягає визнанню недійсним у пропорційній частині.
Щодо позовної вимоги про повернення позивачеві списаних сум
податку, фінансових санкцій та пені судом встановлено:
- оспорюване рішення стосується лише застосування фінансових
санкцій у розмірі 6475,55 грн.;
- оспорюване рішення не стосується стягнення недоїмки та пені;
- згідно п.8 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
стягнення донарахованих сум податків та інших
санкцій (пені) здійснюється лише на підставі рішення керівника
ДПІ;
- інкасові доручення щодо стягнення недоїмки та пені виставлені до
виконання без наявності рішення керівника ДПІ.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дані позовні вимоги
підлягають задоволенню в частині повернення 6475,55 грн. -
донарахованого податку, 4661,08 грн. - фінансових санкцій, а також
відповідний розмір пені шляхом стягнення з відповідача 4473,52
грн. та повернення з бюджету 10438,22 грн.
Керуючись ст.,ст. 22,23,30 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
,
ст.ст.11, 14 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, ст.ст.33, 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення ДПІ У Н-ському районі м.Києва № 0001 від
01.01.99р. в частині застосування фінансових санкцій у розмірі
4661 грн. 08 коп.
Стягнути з ДПІ у Н-ському районі м.Києва на користь Дочірнього
підприємства " ХХХ " 4473 грн. 52 коп. донарахованого земельного
податку та санкцій, а також 308 грн. 68 коп. державного мита.
Видати наказ.
Зобов`язати ДПІ у Н-ському районі м.Києва повернути Дочірньому
підприємству " ХХХ " з бюджету 10438 грн. 22 коп. стягнутого
земельного податку та санкцій, а також 612 грн. 63 коп., надмірно
сплаченого платіжним дорученням № 1276 від 15.03.99р. держа ного
мита.