3-2964к08 Про визнання права на приватизацію цілісного майнового комплексу шляхом його викупу та зобов'язання укласти договір купівлі-продажу - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Орсік" ЛТД (далі - фірма "Орсік") на постанову Вищого господарського суду України від 14 березня 2008 року у справі №П-13/7-3/264 за позовом заступника прокурора міста Iвано-Франківська в інтересах держави в особі Iвано-Франківської міської ради та Фонду комунальної власності територіальної громади міста Iвано-Франківська (далі - Фонд) до орендного підприємства "Iвано-Франківська фабрика по виготовленню і ремонту меблів "Побутмеблі" (далі - ОП "Побутмеблі") про усунення перешкод у здійсненні права комунальної власності та стягнення збитків; за зустрічним позовом ОП "Побутмеблі" до Iвано-Франківської міської ради, виконавчого комітету Iвано-Франківської міської ради, Фонду про визнання права на приватизацію цілісного майнового комплексу шляхом його викупу та зобов'язання укласти договір купівлі-продажу,

в с т а н о в и л а:

У січні 2006 року заступник прокурора міста Iвано-Франківська звернувся до Господарського суду Iвано-Франківської області з вказаним позовом в інтересах держави в особі Iвано-Франківської міської ради та Фонду в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні Iвано-Франківською міською радою права комунальної власності територіальної громади міста Iвано-Франківська на цілісний майновий комплекс - Iвано-Франківську фабрику по виготовленню і ремонту меблів "Побутмеблі", повернути вказаний об'єкт виконавчому комітету Iвано-Франківської міської ради, а також стягнути з відповідача 255 338 грн. 55 коп. збитків, завданих територіальній громаді міста Iвано-Франківська у зв'язку з неправомірним використанням даного цілісного майнового комплексу.

В обгрунтування позовних вимог заступник прокурора послався на те, що 1 березня 1993 року між виконавчим комітетом Iвано-Франківської міської ради та відповідачем було укладено договір про оренду майна №01-11/03, за умовами якого останньому було передано в оренду цілісний майновий комплекс, розташований по вулиці Побутовій, 4 у місті Iвано-Франківську. Оскільки дія вказаного договору закінчилася 1 березня 2000 року, проте відповідач за відсутності законних підстав продовжує користуватися спірним майном, заступник прокурора просив суд про задоволення позовних вимог.

Заперечуючи проти позову, ОП "Побутмеблі" звернулося із зустрічним позовом про визнання права на приватизацію спірного цілісного майнового комплексу шляхом його викупу та зобов'язання Фонду укласти з ним договір купівлі-продажу вказаного майна в запропонованій редакції. Зазначені позовні вимоги мотивовано тим, що згідно додатку до договору оренди №01-11/03 від 1 березня 1993 року дану угоду було доповнено розділом V про умови викупу орендованого майна. На виконання умов цього розділу у 1995 році підприємство подало заяву про викуп орендованого майна, у зв'язку з чим рішенням Iвано-Франківської міської ради від 4 квітня 1995 року спірне майно було включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації. Наступним рішенням Iвано-Франківської міської ради від 18 квітня 1997 року затверджено спосіб приватизації орендного підприємства "Побутмеблі" шляхом викупу. У подальшому рішенням Iвано-Франківської міської ради від 2 лютого 1998 року змінено спосіб приватизації даного майна шляхом продажу частини акцій відкритого акціонерного товариства. У зв'язку з тим, що відповідачі заперечують право підприємства на приватизацію об'єкта оренди, останнє просило суд про задоволення зустрічних позовних вимог.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Iвано-Франківської області від 26 квітня 2007 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2007 року, провадження у справі в частині позовних вимог заступника прокурора про усунення перешкод у здійсненні права комунальної власності та повернення орендованого майна припинено на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ; у задоволенні інших вимог за первісним позовом відмовлено. Зустрічний позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 березня 2008 року вказані судові рішення скасовано в частині припинення провадження та відмови у стягненні збитків, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 3 липня 2008 року за касаційною скаргою фірми "Орсік" ЛТД порушено провадження з перегляду у касаційному порядку зазначеної постанови Вищого господарського суду України.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови в частині залишення без змін рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від 26 квітня 2007 року і постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2007 року щодо задоволення зустрічного позову та передачу справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В обгрунтування скарги зроблено посилання на порушення судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Генеральної прокуратури України, ОП "Побутмеблі", спільного українсько-польського підприємства "Лост, ЛТД", обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні касаційної скарги фірми "Орсік" ЛТД та залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення зустрічного позову, Вищий господарський суд України виходив із того, що укладення на виконання вищезазначених рішень між Фондом та ОП "Побутмеблі" договору купівлі-продажу орендованих даною фірмою приміщень не порушує і не обмежує право цієї особи, як орендаря, на користування вказаними приміщеннями, оскільки відповідно до пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) у разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника. Відтак суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення не зачіпають прав та обов'язків скаржника.

Проте з таким твердженням суду погодитися не можна.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У матеріалах даної справи міститься копія договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2798 від 28 лютого 2006 року (т. 4, а.с. 120-123) за умовами якого виконавчий комітет Iвано-Франківської міської ради передав фірмі "Орсік" ЛТД в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 2 389,0 м-2, розташовані за адресою: місто Iвано-Франківськ, вулиця Побутова, 4.

Відповідно до пункту 1.4 разом з вищезазначеними приміщеннями орендарю також передаються у користування матеріальні цінності, встановлені в цих приміщеннях, які неможливо відділити без заподіяння їм шкоди.

Пунктом 4.1.5 даного договору передбачено право орендаря - фірми "Орсік" ЛТД, брати участь у приватизації орендованих ним приміщень у разі прийняття орендодавцем відповідного рішення.

Крім того, у матеріалах справи також міститься копія рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від 29 вересня 2005 року у справі 3/162, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 січня 2006 року (т. 4, а.с. 99-101), яким зобов'язано виконавчий комітет Iвано-Франківської міської ради укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Лост ЛТД" договір оренди частини спірних нежитлових приміщень.

Водночас зі змісту прийнятих у даній справі рішення місцевого та постанови апеляційного господарського суду вбачається, що вказані судові інстанції договір оренди нежитлових приміщень №ДО-2798 від 28 лютого 2006 року не досліджували та не з'ясовували питання про те, чи порушуються прийнятими у даній справі судовими рішеннями права та обов'язки вищезазначеної фірми, а також інших осіб.

Відтак, відмовляючи в задоволенні касаційної скарги фірми "Орсік" ЛТД, Вищий господарський суд України зробив передчасний висновок про те, що оскаржувані судові рішення не зачіпають прав та обов'язків скаржника. Фактично такими своїми діями суд касаційної інстанції по суті вийшов за межі перегляду справи в касаційній інстанції, оскільки в порушення статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) незаконно встановив обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду.

За таких обставин усі судові рішення у справі в частині задоволення зустрічного позову підлягають скасуванню, а справа в цій частині - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та виконати всі вимоги процесуального законодавства.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-21 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Орсік" ЛТД задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 14 березня 2008 року, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2007 року та рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від 26 квітня 2007 року скасувати в частині задоволення зустрічного позову, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.