Колегія суддів Верховного Суду України у складі:

Головуючого:                  Шицького І.Б.,

Суддів:                       Новікової Т.О.,

                              Черногуза Ф.Ф.,

розглянувши касаційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега" на постанову Вищого господарського суду України від 11.10.2006 року № 20-4/089-5 (rs179851) ,

У квітні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" звернулося в господарський суд м. Севастополя із позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю, третя особа – державне підприємство Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега", про спонукання відповідача передати в оренду цілісний майновий комплекс державного підприємства Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега".

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив спонукати відповідача укласти договір оренди зазначеного об'єкта.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 21.09.2004 року позов задоволено.

Переглянувши зазначене рішення за нововиявленими обставинами, господарський суд м. Севастополя рішенням від 14.06.2006 року скасував його, в позові відмовив.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 року рішення суду першої інстанції від 14.06.2006 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2006 року № 20-4/089-5 (rs179851) рішення суду першої інстанції від 14.06.2006 року та постанову суду апеляційної інстанції від 10.07.2006 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі державного підприємства Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега" ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2006 року № 20-4/089-5 (rs179851) та залишення в силі скасованих нею рішень у справі з мотивів невідповідності оскарженої постанови рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм процесуального права, виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення процесуального закону у аналогічних справах, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, судді не надали згоди на порушення касаційного провадження у даній справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями - 111-15, - 111-17 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

відмовити в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2006 року № 20-4/089-5 (rs179851) .

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.