ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєлін С.Є.
Кобилянського М.Г.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
розглянувши, в порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військового комісаріату Автономної Республіки Крим про перерахунок пенсії та виплаті заборгованості
у с т а н о в и л а :
У січні 2005 року ОСОБА_1., звернувся до суду з позовом до відповідача щодо перерахунку пенсії, посилаючись на те, що в порушення вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12)
, розмір його пенсій призначеної як військовослужбовцю звільненому зі служби у 1990 році не перерахований у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 березня 2005 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2005 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі військовий комісаріат Автономної Республіки Крим, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, оглянувши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1. звільнився з дійсної військової служби в запас, за віком і йому призначена пенсія у відповідності із правилами Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12)
.
Також встановлено, що позивач при звільненні з військової служби та призначенні пенсії не отримував премій та надбавок, які просить врахувати при перерахунку пенсії.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з такими висновками, виходив з того ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12)
, передбачено, що у разі підвищення окладів грошового забезпечення військовослужбовцям проводиться відповідний перерахунок пенсії.
Крім того ст. 118 наказу Міністра оборони України № 205 (z0212-94)
від 08 серпня 1994 року, встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям і членам їх сімей у зв'язку зі зміною розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, після звільнення зі служби військовослужбовців, провадиться з тієї ж дати, з якої підвищується грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Такі висновки є помилковими.
Згідно зі ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12)
, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення. При цьому для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Це означає, що премії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №829 від 22 травня 2000 (829-2000-п)
року, щомісячні надбавки, передбачені Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 (173/2002)
року та Указом Президента України №389 від 5 травня 2003 (389/2003)
року, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.
Крім того, Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12)
, який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач ставить питання про перерахунок пенсії до 1 січня 2005 року при цьому цих надбавок не отримував під час проходження служби, то, з огляду на викладене, у судів не було правових підстав для задоволення позову.
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, то, за правилами ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, оскаржувані рішення підлягають скасуванню з постановленням нового, про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.220, 223, 229 КАС України (2747-15)
колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу військового комісаріату Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2005 року скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.Г. Кобилянський
Д.В. Ліпський
В.В. Юрченко