К-21648/06 Про накладення фінансових санкцій та повернення безпідставно сплачених коштів - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 02 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 26 квітня 2006 року у справі за позовом відділу освіти Тульчинської районної державної адміністрації до виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про накладення фінансових санкцій та повернення безпідставно сплачених коштів, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2005 року відділ освіти Тульчинської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про накладення фінансових санкцій та повернення безпідставно сплачених коштів.

Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 02 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 26 квітня 2006 року позовні вимоги відділу освіти Тульчинської районної державної адміністрації задоволено частково.

В касаційній скарзі виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Тульчинська районна виконавча дирекція Вінницького обласного відділення ФСС з ТВП на підставі накладної №НОМЕР_1 передала путівки на санаторно-курортне лікування в IНФОРМАЦIЯ_1" вартістю 1530,00 грн. та №НОМЕР_2 на санаторно-курортне лікування в IНФОРМАЦIЯ_2 вартістю 1680,00 грн. до відділу освіти Тульчинської райдержадміністрації.

На підставі протоколу №3 засідання комісії по соціальному страхуванню Шпиківської ЗОШ I-Ш від 23.02.2004 року путівка №НОМЕР_2 вартістю 1680,00 грн. з частковою оплатою її вартості 10% була надана ОСОБА_1., путівка № НОМЕР_3 вартістю 1530,00 грн. з частковою оплатою її вартості була надана ОСОБА_2. на підставі протоколу № 12 засідання тієї ж комісії.

Однак, як було встановлено по путівці № НОМЕР_3 з 16.09.04 року по 9.10.04 року на лікуванні перебував ОСОБА_3., а по путівці №НОМЕР_2 з 11.07.04 року на лікуванні перебував ОСОБА_4, тобто путівки були використанні незастрахованими особами. ОСОБА_1. та ОСОБА_5. надали суду докази того, що вони не змогли виїхати на санаторне лікування з поважних причин.

В жовтні 2005 року у відділі Тульчинської РДА було проведено перевірку планування, розподілу, обліку та видачі путівок на санаторно-курортне лікування, отриманих за рахунок коштів державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. За результатами перевірки було виявлено відсутність зворотних талонів до путівок на оздоровлення в санаторій "IНФОРМАЦIЯ_2" та "IНФОРМАЦIЯ_1".

За результатами перевірки на відділ освіти Тульчинської РДА рішенням виконавчої дирекції було накладено фінансові санкції.

При винесенні рішень суди не у повному обсязі з'ясували і перевірили дійсні обставини справи і дійшли помилкового висновку щодо скасування санкцій за неприйняття до заліку використаних путівок та застосування штрафних санкцій.

Iнструкція про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.12.2001 року № 51 покладає на комісію соціального страхування підприємства обов"язок не тільки видавати путівки, але й здійснювати контроль за правильністю їх використання ( п 4.1 Iнструкції). Однак, суди не з"ясували і не дали належної оцінки факту передачі путівок не застрахованим особам.

Таким чином, відповідальність за неправомірне використання путівок перед Фондом повинен нести не застраховані особи, а відділ освіти. Передача путівок іншим особам Iнструкцією заборонено (п. 2.2.12 Iнструкції).

Відповідно до п.8.7 Iнструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року, в разі використання коштів не за призначенням такі кошти не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків і відшкодовуються за рахунок страхувальника.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій невірно застосували матеріальне право і прийшли до помилкового висновку про відмову позивачеві у позові.

Крім того, вирішуючи спір, що виник між юридичними особами, суди не перевірили обгрунтованість розгляду справи у суді загальної юрисдикції.

Оскільки допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити, постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 02 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 26 квітня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України (2747-15) .