Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого    Цуркана М.I.

судді-доповідача  Гуріна М.I.

суддів  Амєліна С.Є.

Ліпського Д.В.

Юрченка В.В.

секретар судового засідання  Проценко О.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Федорченко Д.С.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2006 року у справі № 2-4959/05 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Дніпропетровська про перерахунок призначеної пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Дніпропетровська про перерахунок призначеної пенсії в врахуванням оплати праці за сумісництвом в період з квітня по червень 1984 року в розмірі 339 карбованців та з вересня по грудень 1985 року в розмірі 474 карбованців 99 копійок.

ОСОБА_2 задоволено.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2006 року постанову суду першої інстанції скасовано, а у справі ухвалена нова постанова, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що суми заробітної отриманої заробітної плати позивачем підтверджуються книгами обліку індивідуальних договорів про виконання науково-дослідних робіт.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що довідка про розмір плати за виконану роботу за сумісництвом, яка видана на підставі даних журналу обліку індивідуальних договорів за сумісництвом, не є підставою для включення, зазначених у довідці, сум при обчисленні пенсії.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач та його представник подали касаційну скаргу в якій просять скасувати постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2006 року, а постанову Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 29.11.2005 року залишити в силі, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що з 02.08.2004 року ОСОБА_2 нараховано наукову пенсію на підставі довідки від 21.07.2004 року № 2287, виданої Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту ім. Академіка Лазаряна. У дану довідку не було включено оплату праці позивача за сумісництвом в період квітня по червень 1984 року в розмірі 339 карбованців та з вересня по грудень 1985 року в розмірі 474 карбованців 99 копійок.

Згідно з пунктом тринадцятим Порядку складання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 224/30 (z0536-02) , для обчислення пенсії подається довідка про заробіток. Зазначені довідки видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка звернулася за пенсією.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що журнали обліку індивідуальних договорів про виконання науково-дослідних робіт не являються підтвердженням роботи за сумісництвом і не можуть підтверджувати, що виплати зазначені в цій книзі, є заробітна плата, оскільки дані журнали довільної форми, не є звітними документами і відносяться до обліку договорів у науково-дослідній частині університету.

Отже, при ухваленні постанови суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин, коли суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2006 року у справі № 2-4959/05 - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.