Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого   Співака В.I.,

суддів   Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі  Дашківській О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 04.04.2003р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, головного управління державного казначейства України та Донецького обласного управління юстиції про перерахунок та стягнення несплаченої частини довічного грошового утримання судді у відставці, -

встановила:

У листопаді 2002 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, головного управління державного казначейства України та Донецького обласного управління юстиції про перерахунок та стягнення несплаченої частини довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.12.2002р. позов ОСОБА_1 було задоволено. Стягнуто з Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 невиплачену її чоловіку - ОСОБА_2, померлому IНФОРМАЦIЯ_1, частину щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 7 231, 64грн.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 04.04.2003р. апеляційну скаргу Державного казначейства України було задоволено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27.12.2002р. скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить рішення апеляційного суду м. Києва від 04.04.2003р. скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що з грудня 1944р. ОСОБА_2 - чоловік ОСОБА_1 працював суддею Артемівського міського суду Донецької області. З 1962 року він працював головою вищезазначеного суду та з червня 1987 року був звільнений з займаної посади в зв'язку з закінченням строку повноважень. З травня 1996р. ОСОБА_2 знаходився на довічному грошовому утриманні. 05.11.2002р. ОСОБА_1 звернулась до суду, оскільки її чоловік ОСОБА_2 помер IНФОРМАЦIЯ_1, з позовом про перерахунок та стягнення несплаченої частини довічного утримання судді у відставці з включенням 50% надбавки, призначеної Указом Президента України від 19.09.1996р. №856/96 (856/96) .

Відповідно до частини 4 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" (2862-12)   судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді.

Закон України "Про статус суддів" (2862-12) визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.

Отже, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що виплати, передбачені цим Законом, в тому числі довічне грошове утримання, стосується осіб, які мають статус суддів або суддів у відставці і не допускають правонаступництва. Оскільки ОСОБА_2, безпосередньо, не звертався до суду за захистом своїх прав, то суд першої інстанції помилково визнав за його дружиною ОСОБА_1, право на звернення до суду з зазначеним позовом.

Таким чином, судом апеляційної інстанції вірно дана правова оцінка обставин по справі, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 212, 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду м. Києва від 04.04.2003р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, головного управління державного казначейства України та Донецького обласного управління юстиції про перерахунок та стягнення несплаченої частини довічного грошового утримання судді у відставці - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.