ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
29 листопада  2006 року  м. Київ
Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :
Суддів:  Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Мироненка О. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Золочівської міської ради Львівської області, Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним висновку Золочівської районної державної адміністрації Львівської області та рішення виконкому Золочівської міської ради,  -
В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :
Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 23 серпня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2. - відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2005 року апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2. відхилена, а рішення Золочівського районного суду Львівської області від 23 серпня 2005 року залишено без змін.
У касаційній скарзі на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 23 серпня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 ставлять питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та направлення справи на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно  до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили обставини справи і надали належну оцінку зібраним по справі доказам. Судами встановлено, що позивачі ставили питання про визнання незаконними висновок відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Золочівської районної державної адміністрації № 463 від 20. 08. 2004 р., рішення виконкому Золочівської міської ради № 295 від 30. 08. 2004 р., якими ОСОБА_3. дано дозвіл на проведення реконструкції частини належної їй квартири.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди дійшли обгрунтованого висновку, що оспорюванні рішення прийняті в межах компетенції цих органів, відповідно до вимог ст.. 30, 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , ст.. 8 ЖК України, грунтуються на висновках відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, райсанепідемстанції від 05. 08. 2004 р. № 1459/05, Золочівської СДПЧ-21 від 09. 08. 2004 р. № 21/475, не зачіпають і не порушують права власності на квартиру позивачів.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено порушення норм матеріального і процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм  матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.
Керуючись  ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-
У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити  без  задоволення,  а рішення Золочівського районного суду Львівської області від 23 серпня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2005 року - без  змін .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : (підпис)  В. I. Бутенко (підпис)  Т. О. Лиска (підпис)  О. I. Панченко (підпис)  М. О. Сорока (підпис)  О. В. Мироненко
З оригіналом згідно  суддя  Т. О. Лиска