Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :

Суддів:  Бутенка В. I.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. I.,

Сороки М. О.,

Мироненка О. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного центра зайнятості, Докучаєвського міського центру зайнятості про скасування постанови про накладення штрафу і стягнення 293,34 грн.,  -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 10 листопада 2005 року позов ОСОБА_1. задоволено. Постанову № 561 від 26. 09. 2005 р. в.о. директора Донецького обласного центра зайнятості про накладення на ОСОБА_1. штрафу у відповідності до ч. 1 ст. 165-3 КАС України (2747-15) у сумі 136 грн. скасовано.

Додатковою постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 25 листопада 2005 року стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1. судові витрати у сумі 293,34 грн.

Постановою Апеляційного суду Донецької  області від 20 січня 2006 року апеляційна скарга Донецького обласного центра зайнятості задоволена частково. Постанови  Докучаєвського міського суду Донецької області від 10 листопада 2005 року та від 25 листопада 2005 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову Апеляційного суду Донецької  області від 20 січня 2006 року ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі постанов Докучаєвського міського суду Донецької області від 10 листопада 2005 року та від 25 листопада 2005 року.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно  до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд апеляційної інстанції повно встановив обставини справи, надав належну оцінку зібраним по справі доказам та вірно зазначив, що позивач в 10-денний строк з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію був зобов'язаний зареєструватися в органах Фонду соціального страхування на випадок безробіття відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) та п. 3 Iнструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339 (z0030-01) .

Доводи суду першої інстанції, що позивач не відноситься до роботодавців, - безпідставні. З моменту державної реєстрації організація, яку очолював позивач ОСОБА_1, мала право використовувати найману працю, отже відносилась до роботодавців.

Докучаєвська міська партійна організація Народної партії України звернулась до Докучаєвського міського центру зайнятості з заявою про реєстрацію в Фонді соціального страхування на випадок безробіття як платник страхових внесків 28. 07. 2005 р., не дивлячись на те, що вона не використовувала найману працю. Встановивши, що державна реєстрація проведена 18. 10. 2001 р. був обгрунтовано складений протокол від 08. 09. 2005 р. про адміністративне порушення, передбачене ч. 1 ст. 165-3 КпАП (8073-10) , якою встановлена адміністративна відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій, які порушили встановлений строк реєстрації як платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Накладення штрафу на ОСОБА_1 було проведено відповідно до вимог ст.. 165-3 КпАП (8073-10) в сумі 136 грн. При цьому Донецьким обласним центром зайнятості були дотримані вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного  висновку про правомірність накладення штрафу на ОСОБА_1, обгрунтовано скасував постанови суду першої інстанції та відмовив в задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм  матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись  ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-

У  Х  В  А   Л  И  Л  А  :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити  без  задоволення,  а постанову Апеляційного суду Донецької  області від 20 січня 2006 року - без  змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.