Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого: Барбари В.П.,

Суддів:Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І., Новікової Т.О.,

Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., Щотки С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Агроекспорт" (далі ВАТ - "Агроекспорт") на постанову Вищого господарського суду України від 16 серпня 2006 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Астон Індастріал" (далі ТОВ – "Астон Індастріал") до ВАТ "Агроекспорт" про стягнення суми та за зустрічним позовом про визнання договору недійсним, Судова палата

У липні 2005 року ТОВ "Астон Індастріал" звернулось до господарського суду Миколаївської області суду з позовом про стягнення з ВАТ "Агроекспорт" 34947473,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором позики (новація) від 10 травня 2005 року.

ВАТ "Агроекспорт" подало зустрічний позов про визнання договору позики (новація) від 10 травня 2005 року недійсним.

В обґрунтування вимог за зустрічним позовом ВАТ "Агроекспорт" посилалось на те, що оспорюваний договір не скріплено печаткою ВАТ "Агроекспорт", тому порушені вимоги закону щодо письмової форми правочину, а положення оспорюваного договору встановлюють грошове зобов'язання ВАТ "Агроекспорт" в іноземній валюті, що є також порушенням вимог законодавства.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26 січня 2006 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21 березня 2006 року первісний позов задоволено, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 серпня 2006 року постанова Одеського апеляційного господарського суду від 21 березня 2006 року залишена без змін.

Рішення судів попередніх інстанцій вмотивовані тим, що за наслідком укладення договору про відступлення права вимоги (цесія) від 10 травня 2005 року ТОВ "Астон Індастріал" набуло права сторони у зобов'язаннях, які йому були відступлені відповідно до умов договору, та набуло права вимоги виконання грошового зобов'язання від ВАТ "Агроекспорт", а ВАТ "Агроекспорт" укладено в цей же день договір позики (новація), чим визнано наявність боргу перед ТОВ "Астон Індастріал", які випливають з укладеного між ТОВ "Астон Індастріал" та компанією United Agro Industrial Ltd договору уступки права вимоги. Сторони домовились про заміну первісних зобов'язань, які існували між ними і виникли на підставі договору уступки права вимоги, на позикові зобов'язання ВАТ "Агроекспорт" перед ТОВ "Астон Індастріал".

Ухвалою від 28 вересня 2006 року Верховним Судом України за касаційною скаргою ВАТ "Агроекспорт" порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 16 серпня 2006 року з мотивів її невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Сторони не використали наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 (v0011700-76) (зі змінами, внесеними постановами від 24 квітня 1981 року № 4, від 25 грудня 1992 року № 13 (v0013700-92) та від 25 травня 1998 року № 15 (v0015700-98) ) "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносин, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій в порушення вимог статті 43 ГПК України не надана правова оцінка запереченням відповідача стосовно того, що підписи на договорі позики не належать голові правління та голові спостережної ради.

Крім того, відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Зробивши висновок про те, що зобов'язання між сторонами виникли в наслідок укладення договору про відступлення права вимоги, суди попередніх інстанцій на вказані вимоги уваги не звернули та не перевірили наявність прав у первісного кредитора перед відповідачем, які ним були передані позивачу.

За таких обставин, ухвалені по справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись статтями - 111-17-- 111-20 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата,

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 16 серпня 2006 року у справі № 3/285/05, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 березня 2006 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 26 січня 2006 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.