К-16976/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Бим М.Є.,

суддів:  Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є., Чалого С.Я.

при секретарі: Деревенського I.I.

розглянувши касаційну скаргу представника ЗАТ "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління"- Роїк В.I.

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року

у справі  № 15/4746а

за позовом  Черкаської ОДПI

до   ЗАТ "Черкаське  шляхове ремонтно-будівельне управління", ПП "Техно -

Центр 2002"

про  визнання  недійсною угоди  ,-

В с т а н о в и в :

В жовтні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору на виконання робіт та продажу матеріалів №5 від 22 червня 2004 року, укладеного між  ЗАТ "Черкаське  шляхове ремонтно-будівельне управління"  та ПП "Техно - Центр 2002", як такого, що вчинений з метою яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28 грудня 2005 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та задоволено позовні вимоги .

Визнано недійсним з моменту укладення договір підряду № 5 від 22 червня 2004 року, укладений між ЗАТ "Черкаське  шляхове ремонтно-будівельне управління"  та ПП "Техно - Центр 2002" . Стягнуто з ЗАТ "Черкаське  шляхове ремонтно-будівельне управління" в доход  державного бюджету України все одержане за договором № 5 від 22 червня 2004 року на суму 84999,60 грн.

В касаційній скарзі ЗАТ "Черкаське  шляхове ремонтно-будівельне управління" просить скасувати рішення суду  апеляційної інстанції посилаючись на  те, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального і процесуального права  призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів  дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

В оскаржуваному рішенні апеляційної інстанції зазначено, що  визнання недійсними установчих документів  ПП "Техно-Центр 2002" та неподання звітності до контролюючих органів є достатнім доказом спрямованості умислу суб'єкта підприємницької діяльності на приховування від оподаткування прибутків та доходів, а відтак підтвердженням укладання спірної усної угоди з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

У рішенні суду відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам  соціалістичної держави та суспільства.

Право покупця товарів (робіт, послуг) - ЗАТ "Черкаське  шляхове ремонтно-будівельне управління" на включення до податкового кредиту витрат з податку на додану вартість, понесених (нарахованих) ним у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) і отримання податкової накладної, передбачено п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про суперечність спірної угоди інтересам держави та суспільства помилково грунтується на обставинах, які не мали правового значення для справи. Він є наслідком порушення судом апеляційної інстанції, зокрема, вимог  процесуального закону про належність доказів та підстави звільнення від доказування.

Невиконання стороною угоди обов'язків щодо подання звітності і сплати податків не є підставою для визнання угоди недійсною.

Визнання рішенням Шевченківського районного суду м. Києва  від 22 березня 2005 року у справі № 2-2245/2005 року недійсними з 23 січня  2003 року, тобто з моменту перереєстрації статуту, свідоцтва  про державну реєстрацію і свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість ПП "Техно-Центр 2002" і  встановлені цим  рішенням обставини, що стали підставою для його прийняття та  анулювання у 2005 році свідоцтва про реєстрацію ПП "Техно-Центр 2002"  самі по собі не означають, що  усі угоди, укладені після 23 січня 2003 року за участю цього підприємства, у тому числі і спірний договір, є такими, мета укладення яких  завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В своїй позовній заяві Черкаська ОДПI  просить визнати угоду від 22 червня 2004 року № 5 між ЗАТ "Черкаське  шляхове ремонтно-будівельне управління" та ПП "Техно-Центр 2002"  недійсною, оскільки вважає, що останню  укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Під час розгляду справи в суді першої інстанції - господарському суді Черкаської області позивач свої позовних вимог не змінював. Норма матеріального права, згідно якої угода може бути визнана недійсною як така, що суперечить інтересам держави і суспільства міститься в ст.49 ЦК Української РСР від 18 липня 1963 року.

Крім того, 01 січня  2004 року, згідно з п.1 та п.2 Прикінцевих та перехідних положень  Цивільного кодексу України (435-15) , Цивільний кодекс Української РСР (1540-06) від 18 липня  1963 року втратив чинність.Цивільний кодекс України (435-15) , який набрав чинності, не містить такі публічно правові наслідки укладення недійсної угоди, які були встановлені  ст.49 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) . Цим кодексом скасована відповідальність ( правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції - стягнення в доход держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечного інтересам держави та суспільства.

Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок (ст.228 Цивільного кодексу України (435-15) ), не є адміністративно-правова конфіскація.

За змістом ч.2 ст.5 ЦК України (435-15) , кодекс має зворотню дію у часі у випадках, коли він  пом'якшує або скасовує відповідальність особи.

Таким чином, застосування судом апеляційної  інстанції при вирішенні спору публічно-правових  санкцій, які були встановлені законом, чинним на момент укладення угоди, але відсутні в  Цивільному кодексі України (435-15) на момент ухвалення  рішення про притягнення до відповідальності, є помилковим.

Згідно ст.226 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 220,221,226,230,231   Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу  представника ЗАТ "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління"- Роїк В.I. - задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року  скасувати та залишити в силі рішення  господарського суду Черкаської області від 28 грудня 2005 року.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.