Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого Шицького I.Б.,

Суддів: Барбари В.П.,Гуля В.С., Колесника П.I.,

Новікової Т.О., Потильчака О.I., Черногуза Ф.Ф.,

Щотки С.О., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Вищого господарського суду України від 23 травня 2006 року в справі №12/184(10/293/21) за позовом відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" до відкритого акціонерного товариства "Чернігівгаз" про стягнення суми,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2004 року відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління (далі - НГВУ) "Полтаванафтогаз" звернулося до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Чернігівгаз" про стягнення заборгованості за мировою угодою в розмірі 5 882 860 грн. 84 коп., 1 123 976 грн. 64 коп. збитків внаслідок інфляції, а також 3% річних, що складає 588 447 грн. 26 коп. В обгрунтування вимог позивач посилався на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо проведення розрахунків відповідно до мирової угоди, затвердженої ухвалою арбітражного суду Чернігівської області від 30 січня 2001 року.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Чернігівської області від 6 жовтня 2005 року припинено провадження в справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за мировою угодою №49/01 від 18 січня 2001 року в сумі 5 882 860 грн. 84 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23 травня 2006 року, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 13 липня 2006 року за касаційною скаргою ВАТ "Укрнафта" порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 23 травня 2006 року. Касаційна скарга обгрунтовується невідповідністю оскаржуваної постанови нормам матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції і, відповідно, рішення суду першої інстанції, Вищий господарський суд України погодився з висновками судових інстанцій про те, що провадження в справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу підлягає припиненню з підстав, передбачених п.2 ст. 80 ГПК України (1798-12) , оскільки зазначене питання було вирішено господарським судом при розгляді іншої справи між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав; а вимоги про стягнення збитків та 3% річних не підлягають задоволенню в зв'язку з пропуском строку позовної давності та відсутності підстав для відновлення такого строку.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Судом встановлено, що ухвалою арбітражного суду Чернігівської області від 30 січня 2001 року в справі про банкрутство ВАТ "Чернігівгаз" затверджено мирову угоду між ВАТ "Укрнафта" та ВАТ "Чернігівгаз" щодо порядку та строків погашення останнім заборгованості по оплаті за поставлений у 1997-1998 роках природний газ та припинено провадження в справі.

Пунктом 3.2. зазначеної мирової угоди строк розрахунків було визначено до 31 липня 2001 року.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 20 листопада 2003 року в справі №5/117 за позовом ВАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" до ВАТ "Чернігівгаз" про розірвання мирової угоди та відновлення вимог кредитора в задоволенні вимог про розірвання угоди та поновлення провадження в справі про банкрутство ВАТ "Чернігівгаз" відмовлено; провадження в справі в частині стягнення заборгованості за поставлений у 1997-1998 роках природний газ в розмірі 5 882 860 грн. 84 коп. припинено з підстав, передбачених п.2 ст. 80 ГПК України (1798-12) , зокрема, наявності ухвали господарського суду Чернігівської області від 30 січня 2001 року про затвердження мирової угоди.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач порушував питання про стягнення заборгованості за мировою угодою, зобов'язання за якою відповідачем не виконуються.

Відповідно до ч.8 ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

При вирішенні спору зазначені положення чинного законодавства судовими інстанціями враховано не було, а також поза увагою суду залишилася та обставина, що предметом судового розгляду в справі №5/117 була заборгованість відповідача за отриманий природний газ, а предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості за мировою угодою, зобов'язання за якою підлягають виконанню на загальних підставах, тому висновки судів щодо припинення провадження в справі з підстав, передбачених п.2 ст. 80 ГПК України (1798-12) , не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Разом із тим, додатковому з'ясуванню судом підлягає питання поважності пропуску позивачем строку на звернення до суду за захистом своїх прав з огляду на вчинення позивачем певних дій спрямованих на отримання заборгованості .

За таких обставин постановлені у справі судові рішення не можуть вважатися законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому суду необхідно встановити дійсні права та обов'язки сторін і в залежності від цього вирішити справу відповідно до закону.

Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата,

постановила:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 23 травня 2006 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року та рішення господарського суду Чернігівської області від 6 жовтня 2005 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.