Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого Шицького I.Б.,

Суддів: Барбари В.П., Гуля В.С., Колесника П.I.,

Новікової Т.О., Потильчака О.I., Черногуза Ф.Ф., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" на постанову Вищого господарського суду України від 9 березня 2006 року в справі №70/17-05 за позовом прокурора з питань нагляду за додержанням законів на транспорті Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт", Державного казначейства України, Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, закритого акціонерного товариства "Аеросвіт-Термінал", Бориспільського районного відділу земельних ресурсів, 3-тя особа - відкрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Авіалінії України", про визнання недійсними договорів оренди, купівлі-продажу та Державних актів на право власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2005 року прокурор з питань нагляду за додержанням законів на транспорті Київської області звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи неодноразово доповнювався та уточнювався, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Державного міжнародного аеропорту (далі - ДМА) "Бориспіль" до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) "Авіакомпанія "Аеросвіт", Державного казначейства України, Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) "Аеросвіт-Термінал", Бориспільського районного відділу земельних ресурсів про визнання недійсними: договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 21 червня 2003 року між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт", договору оренди земельної ділянки, укладеного 15 квітня 2003 року між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт", Державних актів про право власності на земельну ділянку. Крім того, прокурор просив повернути в постійне користування ДМА "Бориспіль" вилучену у нього земельну ділянку, зобов'язати Бориспільський районний відділ земельних ресурсів внести відповідні зміни до Державного акта на право постійного користування землею, стягнути з державного бюджету на користь ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" 211 776 грн. 32 коп., стягнути з Гірської сільської ради на користь ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" 1 905 986 грн. 88 коп. В обгрунтування вимог прокурор посилався на те, що порядок вилучення земельної ділянки у ДМА "Бориспіль" та надання її в орендне користування ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт", а також подальший продаж цієї землі проведено з порушенням норм Земельного кодексу України (2768-14) та інших законодавчих актів України, що є підставою для визнання оспорюваних договорів оренди та купівлі-продажу недійсними.

Рішенням господарського суду Київської області від 14 вересня 2005 року позов задоволено частково. Визнано недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки від 15 квітня 2003 року, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт"; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21 червня 2003 року, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт"; визнано недійсними: Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 24,8275 га серії КВ №020617, виданий Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області 3 липня 2003 року; Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 3,0764 га серії ЯА №227752 від 3 грудня 2004 року, виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів; Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 2,0002 га серії КВ №035963 від 3 грудня 2004 року, виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів; Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 18,0136 га серії ЯБ №267665 від 30 листопада 2004 року, виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів; Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 1,7373 га серії ЯА №227751 від 3 грудня 2004 року, виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів; повернуто в постійне користування ДМА "Бориспіль" вилучену у нього земельну ділянку загальною площею 20,0138 га, в тому числі земельні ділянки площею 2,0002 га та 18,0136 га, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспіль - 7, аеропорт; повернуто в розпорядження Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 4,8137 га, яка складається з земельних ділянок площею 3,0764 га та 1,7373 га, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспіль - 7, аеропорт; зобов'язано Бориспільський районний відділ земельних ресурсів внести зміни щодо земельних ділянок площею 2,0002 га та 18,1436 га до Державного акта на право постійного користування землею серії II-КВ №001459, виданого ДМА "Бориспіль"; стягнуто з Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області на користь ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" 2 117 763 грн. 20 коп. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з державного бюджету на користь ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" 211 776 грн. 32 коп. відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що: розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 18 червня 2003 року про продаж земельної ділянки площею 24,8275 га видано з порушенням ст. 48 Повітряного кодексу України (3167-12) , п.7 Розділу 111 Генеральної схеми планування території України та ст.ст. 19, 20 ЗК України; голова Гірської сільської ради в порушенням вимог ст. 151 ЗК України (2768-14) та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) одноособово надав погодження від 2 квітня 2003 року "Про погодження місця розташування земельної ділянки під розміщення інженерно-технічних та соціально-побутових об'єктів ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт"; Київська обласна державна адміністрація порушила порядок розробки містобудівної документації та не погодила її із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури; Київська обласна рада не приймала рішення про вилучення земельної ділянки площею із земель державної власності та надання її ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт"; договори оренди та купівлі-продажу земельної ділянки укладені з порушенням вимог чинного законодавства; внесення земельної ділянки площею 18,0136 га до статутного фонду ЗАТ "Аеросвіт-Термінал" здійснено ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" в порушення ст. 132 ЗК України (2768-14) .

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд виходив із того, що вилучення спірної земельної ділянки із користування ДМА "Бориспіль" та складання документів з відведення земельної ділянки для передачі її в оренду ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" здійснено у відповідності з вимогами законодавства України; органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування при прийнятті відповідних рішень діяли в межах закону та своєї компетенції, а договори оренди та купівлі-продажу земельної ділянки укладено у відповідності та на підставі закону.

Постановою Вищого господарського суду України від 9 березня 2006 року постанову суду апеляційної інстанції скасовано, рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постанова мотивована підставами, викладеними у рішенні суду першої інстанції.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 1 червня 2006 року за касаційною скаргою ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 9 березня 2006 року. ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт", обгрунтовуючи касаційну скаргу невідповідністю оскаржуваної постанови рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права, нормам матеріального права, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а також різним застосуванням Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону у аналогічних справах, порушувало питання про скасування постанови Вищого господарського суду України та залишення в силі постанови суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 ЗК України (2768-14) землі України за основним цільовим призначенням поділяються, між іншим, на землі промисловості, транспорту зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 20 цього Кодексу передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії, а також зміна цільового призначення земель проводиться на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсними угод щодо земельних ділянок (ст. 21 ЗК України).

Відповідно до ст. 92 ЗК України (2768-14) , в редакції, яка діяла на час укладення оспорюваних договорів, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 1.1, 1.3. Статуту ДМА "Бориспіль", зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради народних депутатів Київської області 23 березня 1993 року за №73, ДМА "Бориспіль" є державним підприємством цивільної авіації України, який входить у сферу управління Міністерства транспорту України.

Пунктом 1.13. Статуту передбачено, що ДМА "Бориспіль" є правонаступником Бориспільського авіапідприємства в частині питань землекористування, основних фондів та оборотних коштів, переданих йому у повне господарське відання.

Згідно Державного акта на право постійного користування землею, виданого Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області 19 липня 2002 року, ДМА "Бориспіль" надано у постійне користування 624,8682 га землі в межах згідно з планом землекористування під існуючою забудовою (інженерно-технічні та соціально-побутові об'єкти).

Виходячи зі змісту ст.ст. 67, 72, 84 ЗК України (2768-14) землі під об'єктами державної власності повітряного транспорту, а саме: аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об'єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту, та надані підприємствам авіаційного транспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту, належать до земель державної власності і не можуть передаватись у приватну власність.

Вирішуючи спір суди першої та апеляційної інстанцій, зазначені положення законодавства не врахували, не з'ясували та в рішеннях не зазначили правовий статус і приналежність спірної земельної ділянки, наданої в постійне користування ДМА "Бориспіль", підстави надання останньому землі та її цільове призначення, в зв'язку з чим, не вирішено питання правомірності дій посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування по вилученню й передачі зазначеної земельної ділянки в оренду, а в подальшому у власність ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт", а також можливого порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення землі, що тягне за собою наслідки, передбачені ст. 21 ЗК України (2768-14) .

Зазначені порушення судами норм процесуального права залишилися поза увагою Вищого господарського суду України. Разом із тим, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд касаційної інстанції погодившись з висновками останнього, у постанові не зазначив мотиви, за якими не погодився з висновками суду апеляційної інстанції та не спростував їх.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення не можуть вважатися законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При цьому суду необхідно встановити дійсні права та обов'язки сторін і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

К еруючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата,

постановила:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 9 березня 2006 року, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2005 року та рішення господарського суду Київської області від 14 вересня 2005 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.