Колегія суддів Верховного Суду України у складі:

головуючого -

Шицького I.Б.,

суддів:

Колесника П.I.,

Черногуза Ф.Ф.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-МИГ" на постанову Вищого господарського суду України від 19 липня 2006 року у справі №32/376(19/197) (rs55637) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-МИГ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Iнвестиційно-консалтингова компанія "Славутич-Капітал", державної виконавчої служби у Жовтневому районі міста Дніпропетровська, товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Коксохімобладнання", треті особи: Фонд державного майна України, відкрите акціонерне товариство "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" - про визнання угод і актів недійсними, визнання права власності,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 2 лютого 2006 року відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними договорів, провадження у справі в частині визнання недійсними замовлення на продаж та актів припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2006 року зазначене рішення в частині відмови у позові скасовано, визнано право власності позивача на спірні акції та визнано недійсними спірні угоди. В іншій частині рішення залишено без змін.

Додатковою постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2006 року стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Iнвестиційно-консалтингова компанія "Славутич-Капітал" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Коксохімобладнання" 143 871 грн. 48 коп., сплачених по платіжному документу від 28 липня 2004 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України оскаржуваною постановою зазначені судові рішення апеляційного господарського суду скасувала, рішення суду першої інстанції залишила без змін, виключивши з його мотивувальної частини висновки щодо обставин, пов'язаних з виконанням судового рішення.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 19 липня 2006 року з підстав її невідповідності рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права, різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону у аналогічних справах, порушення судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, судді не надали згоди на порушення Верховним Судом України касаційного провадження у даній справі.

Керуючись статтями 111-15, 111-17 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Відмовити в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 19 липня 2006 року у даній справі.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.