СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2006 Справа N 20-9/075-4/026-10/050
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі: головуючого - Шицького І.Б., суддів: Барбари В.П.,
Колесника П.І., Потильчака О.І., Новікової Т.О., Черногуза Ф.Ф.,
Гуля В.С., за участі представників: товариства з обмеженою
відповідальністю "Трафік" - М., суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи Н. - С., товариства з обмеженою
відповідальністю "Криммаркет Центр" - Я., розглянувши касаційну
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трафік" на
постанову Вищого господарського суду України від 18 липня
2006 року у справі N 20-9/075-4/026-10/050-5/027 за заявою
суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Н.
про визнання товариства з обмеженою відповідальністю"Трафік"
банкрутом,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2004 року суб'єкт підприємницької діяльності
Н. звернувся до Господарського суду міста Севастополя із заявою
про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Трафік"
банкрутом.
Ухвалою цього ж суду від 30 березня 2004 року вказана заява
прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 26 серпня
2004 року визнані майнові вимоги суб'єкта підприємницької
діяльності Н. у розмірі 546710 грн. 10 коп., введено процедуру
розпорядження майном, розпорядником якого призначено Б.
Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 11 травня
2005 року був затверджений реєстр вимог кредиторів у справі про
банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Трафік".
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 29 вересня 2005 року резолютивну частину зазначеної ухвали
суду першої інстанції змінено.
Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 5 грудня
2005 року, залишеною без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 19 січня 2006 року, відносно
боржника застосована процедура санації на строк 12 місяців,
керуючим санацією призначений арбітражний керуючий Ст.
25 січня 2006 року на адресу Господарського суду міста
Севастополя надійшла заява керуючого санацією товариства з
обмеженою відповідальністю "Трафік" Ст. про затвердження мирової
угоди, а 27 січня 2006 року керуючим санацією до цього ж суду
направлено мирову угоду від 26 січня 2006 року, а також протокол
засідання комітету кредиторів від 26 січня 2006 року, на якому
було прийнято рішення про вибір інвестора, укладення мирової угоди
та договору переведення боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 27 січня
2006 року затверджено мирову угоду від 26 січня 2006 року між
комітетом кредиторів і боржником - товариством з обмеженою
відповідальністю "Трафік", провадження у справі про банкрутство
вищезазначеного товариства припинено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 19 червня 2006 року вказану ухвалу скасовано, а матеріали
справи направлено до Господарського суду міста Севастополя для
розгляду по суті.
Постановою Вищого господарського суду України від 18 липня
2006 року постанову апеляційного господарського суду скасовано,
ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 2 серпня
2006 року за касаційною скаргою товариства з обмеженою
відповідальністю "Трафік" порушено провадження з перегляду у
касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України
від 18 липня 2006 року.
Касаційна скарга обґрунтовується невідповідністю оскаржуваної
постанови рішенням Верховного Суду України з питань застосування
норм матеріального права, різного застосування Вищим господарським
судом України одного й того ж положення закону у аналогічних
справах.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
товариства з обмеженою відповідальністю "Трафік", суб'єкта
підприємницької діяльності Н., товариства з обмеженою
відповідальністю "Криммаркет Центр", обговоривши доводи касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без змін ухвалу Господарського суду міста
Севастополя від 27 січня 2006 року, якою було затверджено мирову
угоду від 26 січня 2006 року між комітетом кредиторів і
боржником - товариством з обмеженою відповідальністю "Трафік",
Вищий господарський суд України зробив висновок про те, що
відповідно до пункту 3 статті 38 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
господарський суд має право відмовити в затвердженні
мирової угоди лише у разі порушення порядку укладення мирової
угоди, встановленого цим Законом, або якщо умови мирової угоди
суперечать законодавству. Оскільки жодної з цих обставин
апеляційним господарським судом не встановлено та не виявлено
порушень чинного законодавства у діях комітету кредиторів і
арбітражного керуючого під час укладення мирової угоди, у нього
були відсутні законні підстави для скасування ухвали суду першої
інстанції.
Проте з таким висновком погодитись не можна.
Як вбачається зі змісту мирової угоди від 26 січня 2006 року
інвестор - товариство з обмеженою відповідальністю "Криммаркет
Центр" - з дня затвердження цієї мирової угоди Господарським судом
міста Севастополя набуває право власності на майно боржника та
стає правонаступником останнього в межах, обумовлених даною
угодою.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
інвестор за умови виконання зобов'язань, передбачених
планом санації, може набувати прав власності на майно боржника
відповідно до законодавства та плану санації.
Таким чином, у мировій угоді вирішено питання, які повинні
розглядатися за планом санації.
Відповідно до статті 35 вказаного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
під
мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість
між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або)
розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів
боржника, яка оформлюється угодою сторін. При цьому законом не
передбачено перехід права власності на майно боржника третій
особі, що мало місце у даній справі.
Крім того, згідно частини 2 статті 38 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
про дату розгляду мирової угоди
господарський суд повідомляє сторони мирової угоди. Господарський
суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні
кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової
угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував
за укладення мирової угоди.
Проте Господарський суд міста Севастополя в порушення
вищезазначеної норми не повідомив власника майна - боржника, який
у силу статті 1 вказаного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
є учасником
провадження у справі про банкрутство, про дату розгляду мирової
угоди та не заслухав його думку щодо умов укладеної мирової угоди.
Ці обставини не були враховані при розгляді справи Вищим
господарським судом України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив правильний
висновок, що господарський суд не надав оцінку усім умовам мирової
угоди та не оцінив можливість відновлення платоспроможності
боржника після виконання таких умов.
У зв'язку з наведеним постанову Вищого господарського суду
України від 18 липня 2006 року у справі
N 20-9/075-4/026-10/050-5/027 слід скасувати, а постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 червня
2006 року - залишити в силі.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Трафік" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 18 липня
2006 року скасувати.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 19 червня 2006 року залишити в силі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.