Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Костенка М. I.

суддів: Шипуліної Т. М., Усенко Є. А., Сергейчука О. А., Маринчак Н. Є.

при секретарі судового засідання: Бойченко Ю. В.

за участю представників позивача Котьола О. В., Фесенко В. В.

за участю представника відповідача Логвіненко А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс ЛТД" в особі Херсонської філії ТОВ "Сінніс ЛТД" на рішення господарського суду Херсонської області від 7 листопада 2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24 січня 2006 року по справі за позовом ТОВ "Сінніс ЛТД" в особі Херсонської філії ТОВ "Сінніс ЛТД" до Голопристанської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області, Відділення Державного казначейства м. Цюрупинська про повернення з бюджету надмірно сплаченої суми, -

встановила:

У вересні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінніс ЛТД" в особі Херсонської філії ТОВ "Сінніс ЛТД" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Голопристанської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області, Відділення Державного казначейства м. Цюрупинська про повернення з бюджету надмірно сплаченої суми вартості патентів на право здійснення діяльності у сфері грального бізнесу.

Позовні вимоги грунтувалися на тому, що позивачем було оплачено вартість патентів відповідно до вимог п.3 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) в редакції Закону від 23.03.1996 року, а тому вимога ДПI сплатити вартість патентів в подвійному розмірі, відповідно до вимог ст.57 Закону України "Про державний бюджет на 2004 рік" (1344-15) від 27.11.2003 року № 1344-IV, чинного з 01.01.2004 року, суперечить ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , згідно якої вартість патенту віднесено до обов'язкових платежів.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 7 листопада 2005 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24 січня 2006 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Зазначена постанова мотивована тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) від 27.11.2003 р. № 1344-IV встановлено, що у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри по гральних автоматах "1400" замінені цифрами "2800".

Згідно абзацу 3 пункту 5 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) суб'єкт підприємницької діяльності може здійснювати попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій на надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість. Відповідно до абзацу 3 пункту 4 статті 5 вказаного закону строк дії торгового патенту на здійснення операцій на надання послуг у сфері грального бізнесу складає 60 календарних місяців.

Враховуючи, що відповідачем не внесено оплату за весь термін дії (60 календарних місяців) придбаних патентів, суди дійшли висновку, що вартість торгових патентів позивача повинна була збільшитися на суми визначені Законом України "Про державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) .

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінніс ЛТД" в особі Херсонської філії ТОВ "Сінніс ЛТД" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 7 листопада 2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24 січня 2006 року скасувати та прийняти рішення про задоволення позову.

Розглянувши доводи скаржника та вивчивши матеріали справи колегія суддів доходить висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з нижчевикладеного.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності віднесена до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи позивач придбав ряд патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, зокрема для використання гральних автоматів.

Статтею 5 Закону № 98/96-ВР (98/96-ВР) від 23.03.1996 року вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлена у фіксованому розмірі (за рік) для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем 1400 грн. за кожний стіл.

Термін дії торгового патенту становить 60 календарних місяців, а оплата вартості торгового патенту провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці.

Ст. 57 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) від 27.11.2003 року № 1344-IУ у 2004 році підвищено вартість торгового патенту з надання послуг у сфері грального бізнесу. Згідно зі ст. 111 цей Закон набирає чинності з 01.01.2004 року.

На підставі Закону № 1344-IV (1344-15) внесені відповідні зміни до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , зокрема вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу визначена в 2800 грн.

Згідно з ч.2 ст.5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) на суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Вимоги податкового органу щодо збільшення розміру вартості патентів до 5600 грн. на підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) не може бути визнана обгрунтованою, оскільки відповідно до ст.58 Конституції України (254к/96-ВР) закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Посилання судів на норми абзацу 3 пункту 4 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) колегією суддів не приймаються, з огляду на те що вищезазначеною правовою нормою встановлено право платника на збереження вартості вже оплаченого патенту, натомість не встановлено обов'язку зі здійснення доплати у випадку збільшення вартості.

Господарськими судами не досліджувався момент сплати позивачем вартості патентів.

Частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України (2747-15) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 227 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс ЛТД" в особі Херсонської філії ТОВ "Сінніс ЛТД" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 7 листопада 2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24 січня 2006 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.