СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2006 Справа N 3/268
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:
Головуючого: Барбари В.П.,
суддів: Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Лилака Д.Д.,
Новікової Т.О., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф.,
за участю представників: Генеральної прокуратури України -
Б., Кабінету Міністрів України - Д., Київської обласної ради -
С., Великоолександірвської сільської ради Бориспільського району
Київської області - О., закритого акціонерного товариства
"Президент-готель "Київський" - Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району
Київської області на постанову Вищого господарського суду України
від 14 березня 2006 року у справі за позовом заступника прокурора
міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району
Київської області, товариства з обмеженою відповідальністю
"Гранд-Чубинське", треті особи: Київська обласна рада, закрите
акціонерне товариство "Президент-готель "Київський",
про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та
вилучення її з чужого незаконного володіння,
В С Т А Н О В И Л А:
Заступник прокурора міста Києва подав позов у господарський
суд міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів
України про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
від 30 листопада 2004 року, укладеного між Великоолександрівською
сільською радою Бориспільського району Київської області та
товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Чубинське" на
підставі рішення Великоолександрівської сільської ради від
19 листопада 2004 року N 1472-37-IV про надання в оренду земельної
ділянки, на умовах довгострокової оренди строком на 49 років для
розширення зони короткочасного відпочинку офіційних делегацій,
загальною площею 7,1583 га за рахунок земель державної власності,
вилучених у ЗАТ "Президент-готель "Київський", та вилучення цієї
земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
В процесі розгляду справи прокурор доповнив позовні вимоги і
просив також передати спірну земельну ділянку
Великоолександрівскій сільській раді.
Позовні вимоги мотивовані порушенням вимог діючого земельного
законодавства. При цьому прокурор посилається на наступне.
15 лютого 2001 року ЗАТ "Президент-готель" Київський"
(структурному підрозділу Державного управління справами) було
надано у постійне користування 2,7729 га (0,670 га рілля та
2,1029 га ліс першої групи (без права вирубки дерев) для
будівництва зони короткочасного відпочинку офіційних делегацій
(державний акт про право постійного користування землею N 4/370
від 15 лютого 2001 року, виданий на підставі рішення 14 сесії
23 скликання Великоолександрівської сільської ради народних
депутатів від 20 листопада 2000 року N 115).
В подальшому 30 листопада 2004 року Великоолександрівським
сільським головою укладено спірний договір оренди земельної
ділянки площею 7,1583 га з ТОВ "Гранд-Чубинське". Враховуючи те,
що вказана земельна ділянка надана ЗАТ "Президент-готель
"Київський" із земель державної власності, повноваження щодо
прийняття рішення про її вилучення належить Кабінету Міністрів в
порядку, визначеному чинним земельним законодавством.
За таких обставин голова Великоолександрівської сільської
ради уклав спірний договір оренди з перевищенням своїх
повноважень.
При цьому прокурор зазначив, що рішення сільради, згідно
якого ЗАТ "Президент-готель "Київський" надано у постійне
користування 2,7729 га, з яких 0,670 га - рілля та 2,1029 га - ліс
першої групи (без права вирубки дерев) для будівництва зони
короткочасного відпочинку офіційних делегацій, суперечить вимогам
статті 32 Земельного кодексу України ( 2196-12 ) (2196-12)
(в редакції від
13 березня 1992 року), оскільки рілля та земельні ділянки, зайняті
лісами першої групи, могли бути виділені для
несільськогосподарських потреб лише, як виняток, за рішенням
Верховної Ради України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 7 липня
2005 року позов задоволено. Суд мотивував рішення тим, що земельна
ділянка, передана в оренду за спірним договором є землею державної
власності, а тому Великоолександрівська сільська рада не може
виступати орендодавцем спірної земельної ділянки. Також відсутня
згода ЗАТ "Президент-готель "Київський" на вилучення земельної
ділянки, яка перебувала в його постійному користуванні на момент
укладення цього договору оренди.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
22 листопада 2005 року рішення господарського суду міста Києва від
7 липня 2005 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові
відмовлено.
Суд виходив з того, що спірна земельна ділянка знаходиться в
адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради
Бориспільського району Київської області, тому сільська рада мала
всі необхідні повноваження та можливості (письмову згоду
землекористувача - ЗАТ "Президент-готель "Київський" про відмову
від постійного користування відповідною землею, що підтверджується
протоколом N 6 від 20 липня 2004 року зборів засновників
ТОВ "Гранд-Чубинське") на вилучення земельної ділянки, відповідно
до статті 149 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
від 25 жовтня
2001 року, та укладення спірного договору оренди.
Постановою Вищого господарського суду України від 14 березня
2006 року постанову суду апеляційної інстанції у справі залишено
без змін.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування
зазначеної постанови Вищого господарського суду України з підстав
неправильного застосування судом норм матеріального та
процесуального права.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у господарський справах
Верховного Суду України від 18 травня 2006 року порушено касаційне
провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду
України від 14 березня 2006 року у справі N 3/268.
Заслухавши суддю-доповідача, представника Генеральної
прокуратури України, представників сторін, третьої особи,
обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши матеріали
справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду
України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою
у задоволенні позову відмовлено, Вищий господарський суд України
виходив з того, що зазначена постанова ухвалена з дотриманням норм
матеріального права.
Проте з цим погодитися не можна.
Згідно з частиною 3 статті 149 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
, сільські, селищні ради мають право вилучати земельні
ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад,
які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім
особливо цінних земель.
Проте відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до моменту розмежування земель
державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження
землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у
приватну власність та земель, на яких розташовані державні, в тому
числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних
фондах яких державі належать частки (акції, паї) здійснюють
відповідні сільські, селищні, міські ради.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
відповідно до рішення Великоолександрівської сільської ради N 115
від 20 листопада 2000 року про надання ЗАТ "Президент-готель
Київський" на праві постійного користування 2,7799 гектарів землі
в межах визначених планом землекористування, ЗАТ "Президент-готель
"Київський" було видано державний акт N 4/370 від 15 лютого
2001 року на право постійного користування землею, для будівництва
зони короткочасного відпочинку офіційних делегацій.
Відповідно до рішенням N 1472-37-IV від 19 листопада
2004 року Великоолександрівської сільської ради про надання
земельної ділянки в довгострокову оренду (на 49 років)
ТОВ "Гранд-Чубинське" для розширення зони короткочасного
відпочинку офіційних делегацій, загальною площею 7,1583 га, з них
4,3854 га під площадками і дорогами, необхідними для будівництва
об'єктів комерційного призначення і 2,7729 га під будівлями та
спорудами за рахунок земель державної власності, вилучених у
ЗАТ "Президент-готель "Київський", було укладено договір оренди
земельної ділянки від 30 листопада 2004 року ВВТ N 066932.
Частиною 5 статті 116 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
встановлено, що
надання у користування земельної ділянки, яка перебуває у
власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення її
в порядку передбаченому Земельним кодексом України.
Відповідно до пункту 3 статті 142 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі
добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою
до власника земельної ділянки.
Судами встановлено, що наявна в матеріалах справи копія заяви
ЗАТ "Президент-готель "Київський" про відмову від права постійного
користування земельною ділянкою датована 10 червня 2005 року.
Інших доказів відмови від права постійного користування в
розумінні пункту 3 статті 142 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
суду надано
не було.
Тобто, на момент прийняття рішення та укладення договору
оренди земельної ділянки від 30 листопада 2004 року ВВТ N 066932
необхідної на це згоди від постійного землекористувача до
Великоолександрівської сільської ради не надходило.
Вказана обставина свідчить, що порядок вилучення земельної
ділянки у ЗАТ "Президент-готель "Київський" Великоолександрівською
сільською радою дотриманий не був, а відтак висновки
господарського суду міста Києва про те, що укладений між
Великоолександрівською сільською радою та ТОВ "Гранд-Чубинське",
договір оренди земельної ділянки N 066932 від 30 листопада
2004 року не відповідає вимогам діючого законодавства
обґрунтовані.
Таким чином, висновки господарського суду міста Києва, що
укладений між Великоолександрівською сільською радою та
ТОВ "Гранд-Чубинське" договір N 066932 від 30 листопада 2004 року
оренди земельної ділянки не відповідає вимогам діючого земельного
законодавства, обґрунтовані.
Враховуючи викладене, постанова Вищого господарського суду
України від 14 березня 2006 року та постанова Київського
апеляційного господарського суду ввід 22 листопада 2005 року у
справі підлягають скасуванню, а рішення господарського суду міста
Києва - залишенню в силі.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у
господарських справах Верховного Суду України
П О С Т А Н О В Л Я Є:
Касаційну скаргу Великоолександрівської сільської ради
задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 14 березня
2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду
ввід 22 листопада 2005 року скасувати, а рішення господарського
суду міста Києва від 7 липня 2005 року у справі N 3/268 залишити в
силі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.