ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
22 листопада  2006 року  м. Київ
Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :
Суддів:  Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Гончар Л. Я.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії,  -
В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 серпня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1.  до Житомирського обласного військового комісаріату про зобов'язання провести перерахунок пенсії - відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 06 жовтня 2005 року апеляційна скарга ОСОБА_1. відхилена, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 серпня 2005 року залишено без змін.
У касаційній скарзі на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 серпня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 06 жовтня 2005 року ОСОБА_1.  ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно  до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов обгрунтованого висновку, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло з 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.
Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто з 1 січня 2005 року задоволенню не підлягає.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено порушення норм матеріального і процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм  матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.
Керуючись  ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-
У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити  без  задоволення,  а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 серпня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 06 жовтня 2005 року - без  змін .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : (підпис)  В. I. Бутенко (підпис)  Т. О. Лиска (підпис)  О. I. Панченко (підпис)  М. О. Сорока (підпис)  Л. Я. Гончар З оригіналом згідно  суддя  Т. О. Лиска